Українське село: як вижити на безлюдді!?

дата:
Без школи, дитсадка, магазину, аптеки й нормальних доріг живуть сьогодні мешканці Малої Березівки, Рожевого та Сурганів - крихітних сіл Андріївської сільради Олександрійського району.  Молодь звідти давно виїхала, а старші мешканці змушені жити без нормальної інфраструктури.
З Малою Березівкою, або Росинським, як його називають місцеві, транспортне сполучення давно відсутнє. Маршрутні автобуси не їздять туди останні 10 років. Просто немає до кого. Бо в селі нині проживає лише один пенсіонер, інвалід Сергій Мусулега. Та й з Росинського чоловік практично не виїжджає. Харчі та речі першої необхідності раз на тиждень йому привозять рідні чи знайомі. А ще зрідка до пенсіонера навідується листоноша.
Не так легко дістатися і в Сургани. Доїхати можна лише попутним транспортом. Та й то тільки зранку та по обіді. Найлегший зв’язок з Рожевим. Чотири рази на тиждень і фактично двічі на день туди курсує прямий автобус. 
У цілому, транспортний зв’язок з селами - нікудишній. Їздити туди перевізники не хочуть. Кажуть, пасажирів мало, нерентабельно.
Та й справді, в Малій Березівці - лише один дідусь, в Рожевому - 25 жителів, а в Сурганах – трохи більше 80. А на початку 90-х, для порівняння, було втричі більше. Однак суцільне безробіття погіршувало ситуацію.
«Враховуючи потреби місцевих, діє в селах виїзна торгівля, - ділиться сільський голова Віктор Близнюк. - Раз на тиждень приїздить туди маленький пікап з продуктами». 
Словом, панує там суцільне запустіння. У Рожевому з-поміж усього житлового фонду збереглося шість двоповерхових будинків, кожен з яких розрахований на 8 господарів. Всі вони без власників. І повернути туди життя – вже неможливо. Тим більше, села віддалені від найближчої Олександрії. Та й самої Андріївки, де розташована сільська адміністрація. Наприклад, до Сурганів від сільради - дев’ять кілометрів, до Рожевого - сім, а Малої Березівки - чотирнадцять. 
Вже шість років в селах немає ФАПів. Обслуговує мешканців медична сестра з Андріївки, та й то через надмірне навантаження не скрізь встигає.
Усі ці нюанси додають проблем простим людям. Найбільше ж вони нарікають на елементарну відсутність магазинів, якісного медичного обслуговування та безжальну обробку полів пестицидами, що шкодять їхньому здоров’ю. Тим більше, що основна маса тутешніх жителів - пенсіонери. 
До всього ж, додам, що в Малій Березівці занедбані садиби часто обживають олександрійські безхатьки чи заїжджі цигани. Просто село знаходиться за 3 км від міста. Рукою подати з мікрорайону «8 -ма школа». А інакше побачити там людей було б нереально. Ось так, на суцільному безлюдді й доживають села свого віку. Доживають його і старенькі пенсіонери, зарослі сільські садиби, запустілі двори, й химерні околиці…
Н. ЛУЦЕНКО.