Трохи більше п’яти років 31-річний Віктор Тарасенко працює помічником оперативного чергового в Олександрійському райвідділку поліції. Його звичайний робочий день розпочинається з банальної перезмінки. Відчергувавши попередню добу, Віктор здає пост. Саме після цього можна аналізувати оперативну обстановку на території району, що склалася за добу. «Нудьгувати на роботі мені не доводиться, адже і телефонних, і особистих звернень вистачає, - зізнається правоохоронець. - Якщо порівнювати той час, коли я прийшов, і теперішній, то їх значно більше. Буває, що за добу із заявою чи особистим зверненням прийде двоє-троє постраждалих. А більшість все-таки скаржаться по телефону. Дзвінки приймаємо і на стаціонарний, і на мобільний телефони. Спілкуючись з людьми, нерідко доводиться проявляти залізний характер, бо ситуації трапляються різні. Нерідко телефонують психічнохворі, нетверезі та й просто любителі поговорити. Своїх, так би мовити, постійних «клієнтів» ми вже знаємо. Але всіх їх треба вислухати, комусь дати слушну пораду чи заспокоїти. Тож оперативний черговий має бути ще й хорошим психологом.
Трапляються, приміром, випадки, коли сільчани «розшукують» свою зниклу худобу чи птицю, і телефонують до нас. А потім з’ясовується, що ніде вона і не зникала, бо за відсутності господаря «помандрувала» селом.
За останню мою зміну до райвідділку звернулася одна студентка, у якої в потязі викрали телефон, у двох інших чоловіків - з дачі поцупили металеву огорожу. Також був дзвінок про факти смерті і вбивства.
Більшість звернень, щоправда, стосуються сімейних сварок та побутових злочинів. Так, найчастіше жертвами домашнього насильства стають представниці слабкої статі. Хоча, подекуди й чоловіки. Частими лишаються звернення від неблагополучних сімей. На другому місці – повідомлення про крадіжки та заподіяння тілесних ушкоджень, словесні погрози».
Всю інформацію, що надходить до чергової частини, зазвичай опрацьовують два правоохоронці - оперативний черговий та його помічник. У якому складі працюватимуть після реформуванням галузі, Віктор сказати не може і припущень не має. «Безперечно, чергова частина – це обличчя поліції. І наскільки оперативно та якісно її працівники реагують на звернення, настільки правильно і швидко потім зможуть організувати роботу з розкриття злочину інші поліцейські підрозділи», - говорить мій співрозмовник.
Він же сам давно зарекомендував себе як сумлінний, працелюбний та принциповий правоохоронець. Багато в чому наполегливий. До того ж не обмежується лише виконанням службових обов’язків. Користується авторитетом і повагою серед колег. Сумлінну працю Віктора Тарасенка цьогоріч оцінено гідно – його прізвище занесено на районну Дошку пошани.
В. ТИМОФЄЄВА.