Ні селу, ні людям, або чому земля в Сурганах не служить громаді?

Про земельну проблему, що багато років непокоїть жителів села  Сургани (Андріївська сільська рада),  добре поінформована й редакція  газети «Сільський вісник». 

Річ у тім, що колись частина земель сільради, а саме ділянка загальним розміром  3188,27 га, належала Олександрійському радгоспу-технікуму, після його реорганізації правонаступнику - Олександрійському аграрному технікуму. А з 2009-го -Білоцерківському національному агроуніверситету. Відтоді як землю передали вишу на постійне користування (для дослідних та навчальних робіт), всі податки почали перераховують не до сільського бюджету, а за місцем реєстрації університету. Це жодним чином не потішило сільську громаду, бо при цьому щомісяця вона втрачає практично 50 тис. грн. надходжень. І що тут скажеш, коли це не суперечить закону. 
Інша справа, що землі ці використовуються не за призначенням. Не для дослідних і навчальних цілей, і не для розширення студентських знань в галузі сільського господарства, а в комерційних інтересах окремих осіб. Такого висновку дійшла районна прокуратура та державний інспектор сільського господарства Кіровоградської області, які проводили перевірку. Про це нам відомо з власних джерел. А також відомо, що агроуніверситет має укладений догорів на обробіток землі з ТОВ «Тофлер-Агро» (керівник Роман Моцний) терміном на двадцять років. Керівництво цього підприємства з 2009-го взяло на себе відповідальність за вирішення ряду соціально-важливих для мешканців Сурганів питань, але сьогодні навідріз відмовляється їх виконувати.  
Як пояснює сільський голова Віктор Близнюк, через таких «специфічних» користувачів землі громада має кілька проблем. По-перше, коли землю офіційно передали агроуніверситету, тоді ж помилково на Публічну кадастрову карту України її внесли, як таку, що належить навчальному закладу і так само помилково туди потрапило все село Сургани, що входить до складу сільради. А це значить, що всі людські садиби, городи і земельні ділянки в одну мить стали власністю вузу. І відповідно люди в селі не можуть приватизувати їх як власність, що їм належить по праву. Для того, щоб усунути помилку, Андріївська сільська рада зайнялася плановою розробкою проекту землеустрою, що дозволить розмежувати землі університету з населеним пунктом. За рішенням сесії на проведення земельно-кадастрових робіт з бюджету виділили 43 тисячі 600 гривень. Договір на їх виконання підписано з ТОВ «Науково-дослідний інститут екологічної безпеки України». Його фахівці на даний час займаються планом землеустрою, по завершенню якого буде оформлена документація, котра дозволить внести в Публічну кадастрову карту України оновлені дані і таким чином змінить її план. 
По-друге, і що не менш важливо, в Сурганах виникла проблема з водопостачанням. Його громаді на безоплатній основі з 2009-го забезпечувало товариство «Тофлер-Агро», яке й саме використовувало воду для зрошення полів.«Після того, як радгосп- технікум реформувався і все перейшло до університету, то підприємство-партнер  погодилося так само як і попередник подавати мешканцям Сурганів прісну воду, – розповідає голова. – Так би мовити, взяло на себе соціальну відповідальність. Але віднедавна керівництво цього підприємства сповістило сільчанам, що з 20 грудня воду подавати не будуть. Мотивація проста -  зросли ціни на енергоносії і качати її збитково. Люди обурені, бо кожен окремо не в змозі облаштувати у власному дворі свердловину. Це непосильно фінансово. І копати колодязі через ландшафтну особливість практично неможливо, бо село, у прямому сенсі, «стоїть на камені». Тому я, як сільський голова, спільно з ініціативною депутатською групою, у тому числі з Костянтином Прокопенком та Наталією Верескун,  10 грудня зібрали мешканців Сурганів на сходку, куди, звичайно, запросили й керівників «Тофлер-Агро». Сподівалися, що все-таки проблему вдасться вирішити спільно. Однак у зв’язку із зайнятістю, керівник підприємства Роман Моцний на зустріч з людьми не прийшов і представників не делегував. Натомість на сходку, зовсім несподівано, завітали депутати обласної ради від Опоблоку. Щоправда, їхня участь в обговоренні питання носила більше деструктивний, ніж конструктивний характер. Це не на жарт обурило людей, бо усім нам, говорили вони, потрібні реальні рецепти розв’язання проблеми, а не політичні заяви.
  У результаті обговорень я запропонував, що свердловину, яка зараз належить товариству треба взяти на баланс сільської ради. Але її саму та документацію на неї треба привести до ладу. Згоди на це від товариства ще немає, тоді як попереджень лишити людей без води – достатньо».
   Враховуючи побажання односельців, В. Близнюк займається тим, щоб все ж таки створити в селі комунальне підприємство, яке забезпечуватиме водопостачанням мешканців Сурганів. На даний час таку потребу мають практично тридцять дворів, тобто третина села, де мешкають переважно пенсіонери, працівники колишнього радгоспу-технікуму. Люди, що користуються водою від «Тофлер-Агро»,  готові платити за послугу, але ж тільки на законній підставі.  Поки такої не існує. Тому питання Сурганів лишається відкритим. Однак його мешканці щиро вірять в те, що здоровий глузд переможе і сільгоспвиробник обов’язково піде на поступку. 
Н. Луценко.