До редакції часопису звернулася з листом наша шанувальниця, жителька міста Олександрія Марія Скічко, в якому висловила щирі слова вдячності Головківському сільському голові Тетяні Кузьменко за її небайдужість та оперативність у вирішенні проблем сільських жителів, за її порядність і чуйність. Автор листа звернулася телефоном до новопризначеного голови, щоб запитати, як можна дістатися до будинку Романа Шевчука, хлопчини – сироти, якому вона зібрала гостинці і хотіла передати. Тетяна Володимирівна пообіцяла, що
під’їде наступного дня сама. І слово своє стримала. Незважаючи на дощ, вона приїхала, власноруч завантажила в авто три мішки з харчами і завірила, що все доставить за призначенням. «Мені часто доводиться бувати у Головківці, - пише Марія Скічко. – Тут я чула тільки позитивні відгуки селян про Тетяну Володимирівну, яка до цього працювала секретарем у сільській раді, а тепер очолила її. Тепер вже й сама хочу сказати їй добрі слова за допомогу. І хлопця- земляка підтримала, і мені допомогла - не довелося шукати транспорт. Слова вдячності Тетяні Володимирівні – мої поетичні рядки».Присвячується Тетяні Кузьменко
Тетяна Володимирівна на цю посаду не просто так прийшла,
А щоб зробити для своїх селян якнайбільш добра.Вже видно, навіть за короткий час,
Що вдалі її на цій посаді перші кроки,
Тож бережіть її, шановні люди, як зіницю ока..
Ця жінка енергійна, добра, мила,
Цей висновок при спілкуванні я зробила.
І жителі звертаються до неї, як до Бога,
Бо впевнені, що буде їм обов’язково допомога.
Продовжуйте у такім дусі робить добро,
А вернеться сторицею Вам – знайте,
Моє бажання, щоб у звичку воно ввійшло,
Усіх людей увагою, мов сонцем, зігрівайте.
М. СКІЧКО, жителька м. Олександрія.
***
З вдячністю Олександр Іванович МИХАЙЛИК.
***
Шановна редакціє «Сільського вісника»! Хотілося б на сторінках газети висловити слова подяки соціальному працівнику с. Костянтинівка Інні Тиборівні Бабелі за невтомну працю, милосердя, уміння вислухати та допомогти таким як я, стареньким, одиноким людям. Маю за плечима 78 років, нелегке довоєнне та повоєнне дитинство, тяжку працю в колгоспі. І як добре, що є в селі така славна, мила і добра жіночка, яка не боїться ніякої роботи. Вона і побілить, і прибере, і водички внесе, і тиск виміряє, і лікаря за потреби викличе.
Спасибі тобі, Інночко, за чуйне серце і роботящі руки. Дай, Боже, тобі і всім твоїм рідним міцного здоров’я, сімейного щастя, мирного майбутнього.
Хочу також подякувати моїм сусідам та знайомим: Володимиру та Людмилі Федоренкам, Андрію та Наталії Таранцям, Наталії Панченко, а також кумі Лідії Похил за те, що не минають моєї домівки, провідують та в усьому допомагають. Низький уклін вам, миру, здоров’я і щастя на многії літа.
Дарія ГАРАСЬКО, жителька с.Костянтинівка.