Шануймо всі самих себе


Постійну і предметну турботу проявляють працівники територіального центру нашого району про своїх підопічних – людей похилого віку. Та особливу увагу до себе з їхнього боку відчувають люди з обмеженими можливостями. Не залишаються вони поза цією увагою і на державному рівні, адже щороку на календарі 3 грудня значиться Міжнародним днем людей з обмеженими можливостями. У черговий раз до цієї дати на минулому тижні працівники терцентру і всі соціальні робітники району відвідали по домівках майже в кожному селі цих людей, щоб засвідчити не лише свою, а і всіх жителів Олександрійщини, шану і повагу до них та вручити їм такі приємні і доречні подарунки – продуктові набори, про які на прохання терцентру вже традиційно потурбувався народний депутат України Анатолій Кузьменко. 

З хвилюванням і вдячністю віднеслися на цей прояв уваги всі інваліди району різних категорій і насамперед ті, хто знаходиться на обслуговуванні терцентру. Напередодні цього дня їх працівники центру відвідали в Новій Празі, а 3 грудня до своїх підопічних у Червоній Кам’янці і Пролетарському в гості завітали начальник управління соціального захисту населення Ірина Табачкова, заступник директора терцентру Альбіна Палько, завідуючі його відділеннями Лариса Бугайова і Надія Тишковець. У Червоній Кам’янці вони разом з сільським головою Тетяною Бессараб побували у мешканців стаціонарного відділення для тимчасового або постійного проживання інвалідів та одиноких громадян, де для них цього дня завідуюча відділенням Наталія Наумкіна разом з учнями місцевої школи і аматорами сільського будинку культури підготували цілу концертну програму, чим підтримали їм добрий настрій і задоволення від вручених гостями подарунків. Того ж дня працівники управління соціального захисту продовжили свою поїздку до інвалідів у с. Пролетарське, де в сільській школі, у теплій, затишній, по справжньому сімейній обстановці зібралися всі жителі села з обмеженими можливостями. Про це з особливою увагою і турботою подбали сільський голова Надія Ковтонюк і соціальний робітник села Лариса Свинаренко, які разом із завідуючим сільським будинком культури Іваном Радченком, музикантом Григорієм Барсуковим та самодіяльними артистами Іриною Проценко і Людмилою Озерною теж підготували для своїх земляків щиру концертну програму. А сільський голова, крім того, подбала для своїх сільчан, щоб вони посиділи в своєму колі і за щедро сервірованим столом. Така неординарна подія для них, без сумніву, надовго залишиться в їхній пам’яті, тим паче що в цій обстановці вони мали змогу вирішити разом з гостями і такі життєво важливі для них питання, як порядок оформлення субсидій, можливості придбання засобів пересування та інші, в чому одержали бажану для себе підтримку і запевнення в допомозі. Добру, необхідну справу для своїх людей роблять в своєму селі пролетарці. Про значення і необхідність таких заходів чи не найкраще і найщиріше засвідчують поетичні рядки щирої душі Лариси Свинаренко:
У закутках зболілої душі
Лежать туманні, загадкові далі,
Тож доберім до них такі ключі,
Щоб на замок закрити всі печалі.
Як краще про це ще скажеш?
В. МИХАЙЛОВ.