Про ситуацію, що склалася довкола шкіл, які діють на території Бандурівської сільської ради, ми розповідали читачам у попередньому номері «Сільського вісника». Повертаючись до надрукованого, на наше прохання дану проблему коментує сільський голова Наталія Волинець.
«Є дві школи – Бандурівська «одинадцятирічка» і Ясинуватська «дев’ятирічка», – розповідає голова. – Якби ми два роки тому об’єдналися, і зробили б в одному приміщенні початкову школу і дитячий садок, а до іншого перевели середні і старші класи – питання про закриття однієї із шкіл зараз би не стояло. Тепер буде лише одна школа, яка саме - «одинадцятирічка» чи «дев’ятирічка» - визначить робоча група. Остаточне рішення про оптимізацію закладу прийме районна рада, на балансі якої й знаходяться обидві школи».
Також Наталія Волинець відзначає, що якби школи об’єдналися два-три роки тому, могли б отримати від держави «Шкільний автобус» за діючою тоді програмою. Нині автобус купуватимуть за кошти сільської ради чи спонсорські. Його вартість – не менше 400 тисяч гривень.
Говорячи про «шкільну» тему, ясинуватці не раз закидали сільському голові упереджене ставлення до мешканців їхнього села. «Завжди йду назустріч кожному у вирішенні будь-яких питань, - роз’яснює голова, - але ж, крім шкільних проблем, на території сільради, окрім Ясинуватки та Бандурівки, є ще два маленьких села – Морозівка та Оліївка. Вони також мають свої нагальні потреби, а це насамперед – дороги та вуличне освітлення. За 25 років роботи в сільській раді зробити щось суттєве для рідної Морозівки не вдалося. — Усе йде на Ясинуватку і на Бандурівку. Там і освітлення на центральних вулицях зроблено, заклади соціальної сфери відремонтовані, у Ясинуватській бібліотеці підведено Інтернет, придбано ноутбук. На все, звісно, коштів не вистачає. Втім, цьогоріч за рахунок вільного залишку розпочали ремонт пам’ятників загиблим воїнам – це братські могили, що знаходяться знову ж таки у Ясинуватці та Бандурівці.
Й демографічна ситуація у нас невтішна. На жаль, кількість населення щороку зменшується. У 90-х роках по сільраді проживало 2,5 тисячі осіб, а нині – 1200. Села негазифіковані – немає бажаючих, та й дорого. Колись тут було два вуглерозрізи, де працювали до 1000 осіб. Після їхнього закриття багато людей залишилися без роботи. Землі Бандурівського розрізу рекультивували і передали під пасовища, а що буде з Морозівським – досі не вирішено, кар’єр затоплений.
Аналізуючи усі ці проблеми, наостанок хочеться сказати, що із об'єднанням шкіл ми зволікали, бо знали, що буде обурення з боку обох громад. Хочеться, щоб це питання скоріше вирішилося і було зняте з порядку денного, бо за роки усі від нього вже втомилися».
О. Петриченко.
«Є дві школи – Бандурівська «одинадцятирічка» і Ясинуватська «дев’ятирічка», – розповідає голова. – Якби ми два роки тому об’єдналися, і зробили б в одному приміщенні початкову школу і дитячий садок, а до іншого перевели середні і старші класи – питання про закриття однієї із шкіл зараз би не стояло. Тепер буде лише одна школа, яка саме - «одинадцятирічка» чи «дев’ятирічка» - визначить робоча група. Остаточне рішення про оптимізацію закладу прийме районна рада, на балансі якої й знаходяться обидві школи».
Також Наталія Волинець відзначає, що якби школи об’єдналися два-три роки тому, могли б отримати від держави «Шкільний автобус» за діючою тоді програмою. Нині автобус купуватимуть за кошти сільської ради чи спонсорські. Його вартість – не менше 400 тисяч гривень.
Говорячи про «шкільну» тему, ясинуватці не раз закидали сільському голові упереджене ставлення до мешканців їхнього села. «Завжди йду назустріч кожному у вирішенні будь-яких питань, - роз’яснює голова, - але ж, крім шкільних проблем, на території сільради, окрім Ясинуватки та Бандурівки, є ще два маленьких села – Морозівка та Оліївка. Вони також мають свої нагальні потреби, а це насамперед – дороги та вуличне освітлення. За 25 років роботи в сільській раді зробити щось суттєве для рідної Морозівки не вдалося. — Усе йде на Ясинуватку і на Бандурівку. Там і освітлення на центральних вулицях зроблено, заклади соціальної сфери відремонтовані, у Ясинуватській бібліотеці підведено Інтернет, придбано ноутбук. На все, звісно, коштів не вистачає. Втім, цьогоріч за рахунок вільного залишку розпочали ремонт пам’ятників загиблим воїнам – це братські могили, що знаходяться знову ж таки у Ясинуватці та Бандурівці.
Й демографічна ситуація у нас невтішна. На жаль, кількість населення щороку зменшується. У 90-х роках по сільраді проживало 2,5 тисячі осіб, а нині – 1200. Села негазифіковані – немає бажаючих, та й дорого. Колись тут було два вуглерозрізи, де працювали до 1000 осіб. Після їхнього закриття багато людей залишилися без роботи. Землі Бандурівського розрізу рекультивували і передали під пасовища, а що буде з Морозівським – досі не вирішено, кар’єр затоплений.
Аналізуючи усі ці проблеми, наостанок хочеться сказати, що із об'єднанням шкіл ми зволікали, бо знали, що буде обурення з боку обох громад. Хочеться, щоб це питання скоріше вирішилося і було зняте з порядку денного, бо за роки усі від нього вже втомилися».
О. Петриченко.