понеділок, 20 листопада 2017 р.

Їхні імена занесені на районну дошку пошани

За значний особистий внесок у вирішення питань соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку Олександрійського району на районну Дошку пошани занесені:
ГЛОБА Олександр Григорович — ​тракторист — ​машиніст тракторної бригади № 2 МТС ТОВ «УкрАгроКом»;
ГРИГОР’ЄВ Олександр Павлович — ​тракторист-машиніст ФГ «Степ»;
ДАНИЛЮК Андрій Григорович — ​лікар - терапевт, завідувач Приютівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини;
ДМІТРІЄВА Тетяна Олександрівна— ​головний спеціаліст відділу з питань трудових відносин та координації суб’єктів, що надають соціальні послуги управління соціального захисту населення;
ЖОВНА Руслан Григорович — ​головний механік ТОВ «Олександрійський цукровий завод»;
ЗАДЕСЕНЕЦЬ Анатолій Петрович — ​голова ФГ «Ріта»;
ІЛЬЮЩЕНКОВ Володимир Леонідович — ​директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Олександрійського району;
КІТАЄВ Сергій Дмитрович — ​керуючий відділку ТОВ «УкрАгроКом»;
колектив працівників відділення стаціонарного догляду для постійного проживання територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Олександрійського району (завідувач — ​Наумкіна Наталія Олексіївна);
колектив працівників Звенигородської дільниці ветеринарної медицини Олександрійської районної державної лікарні ветеринарної медицини (завідувач — ​Олійник Наталія Володимирівна);
колектив працівників філії «Олександрійська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Кіровоградський облавтодор» (т. в.о. начальника філії — ​Руденко Олександр Володимирович);
підполковник служби цивільного захисту КОРОЛЬКО Олександр Володимирович — ​начальник сектору цивільного захисту Олександрійського міськрайонного відділу Управління ДСНС України у Кіровоградській області;
КРАВЧУК Тетяна Вікторівна — ​завідуюча зерновим складом та лабораторією ТОВ «Колос»;
КУЗЬМЕНКО Андрій Вікторович — ​інженер з ремонту іноземної техніки МТС ТОВ «УкрАгроКом»;
ЛОВАРІК Світлана Георгіївна — ​вчитель історії і правознавства Добронадіївської ЗОШ І–ІІІ ступенів;
МИРНИЙ Микола Миколайович — ​тракторист — ​машиніст ПАТ «Олександрійський Райагрохім»;
Педагогічний колектив Новопразької дитячої музичної школи (директор — ​Хода Вікторія Василівна);
Педагогічний колектив Приютівського ДНЗ «Світлячок» (завідувач — ​Шевченко Юлія Вікторівна);
Педагогічний колектив Щасливської ЗОШ І–ІІ ступенів (директор — ​Михайлова Світлана Вікторівна);
ПРОШИНА Тетяна Григорівна — ​заступник головного лікаря з медичної частини Олександрійської центральної районної лікарні;
Рада первинної організації ветеранів України Бандурівської сільської ради (голова — ​Ковтун Володимир Олександрович);
СУХОМЛИН Вікторія Анатоліївна — ​інспектор відділу кадрів СВК ім. Фрунзе;
ТАНКОВСЬКИЙ Микола Іванович — ​тракторист — ​машиніст сільськогосподарського виробництва ТОВ «Агродар ЛТД»;
ТКАЧ Зоя Володимирівна — ​оператор машинного доїння молочно-товарного комплексу «Петриківське молоко» ТОВ «УкрАгроКом»;
колектив працівників Олександрійського районного будинку культури (директор — ​Єлсукова Юлія Станіславівна);
ЧЕРЕДІЙ Микола Григорович — ​водій автопарку ТОВ «УкрАгроКом»;
ЧЕРНЮК Віктор Леонідович — ​водій ПАТ «Шарівське»;
ШИШКІН Станіслав Євгенійович — ​тракторист — ​машиніст тракторної бригади № 2 ФГ «Олександрівське».

З поля на тік – зерна потік


«У «Колосі» є на що подивитися. На полях вирощується пшениця, ячмінь, соняшник, горох, кукурудза та інші сільськогосподарські культури. Зерно з поля одразу потрапляє на тік, - говорить фахівець. - Там обліковується і тимчасово зберігається». 
Найважливішою ланкою обліку тут є автомобільна вагова. «На цю ділянку - основне навантаження з обліку та документообігу, - продовжує керівник току. - Тут наразі працює досвідчена завідуюча складом та лабораторією, 33-річна Тетяна Кравчук, та молодий спеціаліст –26-річний вагар Євгеній Каманін. Потім зерно потрапляє на очисний комплекс (або ЗАВ, як говорять у народі) і до складів». 

пʼятниця, 17 листопада 2017 р.

У районній лікарні запрацювало оновлене дитяче відділення


9 листопада до медиків прибули поважні гості з області — ​Сергій Кузьменко, голова Кіровоградської облдержадміністрації, та Олег Рибальченко, керівник обласного Департаменту охорони здоров’я. Мета візиту - оглянути капітально відремонтоване дитяче відділення та привітати колектив з ювілеєм закладу.

Відзначили працівників культури і творчі колективи


Цими днями близько тридцяти працівників закладів культури району та понад десяток творчих колективів відзначено грамотами і подяками Олександрійської РДА. Захід відбувся з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури і майстрів народного мистецтва. Із святом вітав народний депутат України Анатолій Кузьменко та заступник голови Олександрійської РДА Олександр Безкровний. Вони ж виконали почесну місію з вручення кращим працівникам культури району грамот і подяк Олександрійської РДА та районної ради. 
Вітали працівників культури із професійним святом також Олександр Лисенко, керівник апарату Олександрійської РДА, Володимир Ковальчук, керівник автотранспортного підприємства «КД-Транс», Ірина Балашова, секретар Олександрійської територіальної організації Національної спілки журналістів України.
О. ПЕТРЕНКО.

понеділок, 13 листопада 2017 р.

Сільчани охоче відвідують лікарські консультації

У нашому районі тривають планові виїзні консультації лікарів. На одному з таких у селі Бандурівка побував і наш кореспондент. «У рамках акції, - зазначає Олександр Гірник, головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги району, - наші лікарі надають безкоштовні консультації та виписують безкоштовні рецепти у рамках програми «Доступні ліки», діляться новаціями, які запроваджуються у медицині району. Зокрема, про акцію «Зір», що паралельно ось уже місяць триває у населених пунктах району. Її ініціатори — ​активісти ГО «Ваш зір». У рамках цієї ініціативи охочі можуть безкоштовно обстежити органи зору і необхідне консультування. Найближчі виїзди заплановані до Травневого, Попельнастого, Ялинівки та Червоної Кам’янки».



Варто відзначити й те, що на плановий виїзд лікарів у Бандурівську амбулаторію завітало чимало сільчан. Користуючись нагодою, жителі громади через наш часопис висловлюють щиру вдячність працівникам місцевої амбулаторії за відповідальність, чуйність, доброзичливість і готовність завжди допомогти. А особливо – акушерці Олені Вакуленко та медичній сестрі Наталії Терещенко. Окрема вдячність фахівцям Олександрійської ЦРЛ, які не забувають про сільських жителів, приїздять у село і надають необхідні консультації й допомагають медикаментами.
В. ТИМОФЕЄВА.

За покликанням душі, за велінням серця

Ніну Петрівну Шевцову й нині пам’ятають багато жителів району, кому свого часу доводилося лікуватися у стаціонарному відділенні райлікарні. Добре пам’ятаю її і я, бо вирізнялася вона своєю простотою, особливою повагою до пацієнтів, неймовірно добра і світла людина, яка може вилікувати пацієнта своєю щирою усмішкою.
Фах медика жінка обрала не в юному віці. Спершу опанувала професію продавця. Потім змінила її на іншу — ​швея на місцевій фабриці. А коли за станом здоров’я не змогла там працювати, схилила свій вибір у бік медицини. Закінчила вечірнє відділення медучилища з відзнакою і на чверть століття залишилася працювати у районній лікарні. Розпочинала з неврологічного відділення, а коли його реформували продовжила працювати у терапевтичному. Незважаючи на те, що бували і недоспані ночі, і різні екстремальні ситуації, все компенсувалося результатом її роботи. На її думку, для одужання пацієнта психологічна підтримка потрібна так само, як ліки. — ​Коли бачиш вдячні очі та чуєш щирі подяки пацієнтів навіть за те, що ти просто з ними поговорив, то одразу й настрій поліпшується ,— ​зі скромністю говорить тепер Ніна Петрівна, яка перебуває на заслуженому відпочинку.

Буднями лікарні жила не лише вона, а й уся її родина. Син Сергій, донька Яна та чоловік Віталій Миколайовича уважно слухали розповіді Ніни Петрівни і разом то співчували, то раділи, то дивувалися. Бо насправді професія медсестри не проста. Під їхньою опікою чимало хворих, з різними долями, характерами. Одні дякують за відпущені процедури, інші звинувачують медсестер у тому, що вони неправильно тиск міряють, джгут зав’язують не так, болючі уколи дають. Але жінка з розумінням ставилася до кожного, уміла і пожартувати, і поспівчувати, і про життя-буття розпитати. Робота приносила радість і задоволення, вдячність колег і пацієнтів. І в думках зоріла надія, що донечка Яна стане також медиком. І хоча дівчина мріяла про іншу професію, мама зуміла переконати її у виборі. Донька закінчила медучилище, згодом педіатричний факультет Дніпропетровської академії. За направленням працювала у дитячій консультації ЦРЛ дільничним лікарем — ​педіатром, а сім років тому очолила дитяче відділення. І жодного разу вона не пожалкувала, що обрала цю професію. Під її керівництвом тринадцять працівників — ​медичні сестри і молодший персонал. Усі вони злагоджено працюють над збереженням здоров’я підростаючого покоління. Їхнє уважне ставлення, терплячість та професіоналізм сприяють одужанню маленьких пацієнтів. Бо кожного дня бувають особливі випадки, які потребують індивідуального підходу, чуйності та водночас щирої радості за малюків, котрі одужали. — ​Особливо непросто з немовлятами, — ​зазначає Яна Віталіївна. — ​Потрібно добре все проаналізувати перш ніж визначитися з діагнозом та призначити лікування. Мені, як матусі п’ятирічного Андрійка, також боляче сприймати, коли до відділення направляють діток, від яких відмовилися у пологовому, чи малят, вилучених із неблагополучних родин. Але, дякувати Богу, у нашому колективі працюють жінки, які люблять дітей, уважно та легко знаходять з ними спільну мову, мають за плечима по два десятиліття стажу, вищу категорію та об’ємний багаж знань. Медична сестра Людмила Карталиш, наприклад, має на професійному календарі практично сорок років. Медпрацівники наші — ​згуртовані, завжди готові прийти на допомогу одне одному та пацієнтам. Незважаючи на специфіку роботи, плинності кадрів у колективі немає.
А далі Яна Шевцова з приємністю ділиться новиною — ​завершенням ремонту очолюваного нею відділення. Багато років чекали цього у колективі. І ось уже півроку тривали роботи по облаштуванню палат, коридорів. Разом із бригадою будівельників невтомно працював і колектив відділення на чолі із старшою медичною сестрою Аллою Могильною. І тепер у красі та затишку під надійною опікою медиків юні пацієнти безумовно швидше одужуватимуть.
О. СТОРЧОВА.

«СІМФО» — ​приклад того, якою має бути наша країна

На Олександрійщині є чимало успішних господарств, які годують не тільки свій регіон, а й усю державу. Та навіть інші країни. Сьогодні мова піде про одне з таких.
На початку 90-х у селі Недогарки, як і по всій країні, колгоспні землі були розпайовані. Поступово утворювалися приватні фермерські господарства, такі як  ​ФГ «СІМФО».



пʼятниця, 10 листопада 2017 р.

Людей треба чути, до них прислухатися і, головне, їм довіряти — ​ Тетяна Кузьменко і Вікторія Лисенко про реформу децентралізації

Якби Приютівська об’єднана громада розпочала своє існування, ми б уже могли заробляти для її потреб значно більше ресурсів, ніж маємо зараз. Таку думку висловила Приютівський селищний голова Вікторія Лисенко під час круглого столу, що відбувся 7 листопада 2017 року в фойє районного будинку культури в рамках проекту Інституту соціокультурного менеджменту (президент Лев Абрамов, м.Кропивницький) «Інформаційна підтримка реформування місцевого самоврядування». Вікторія Лисенко розповіла, що Приютівська селищна рада розпочала і очолила в районі об’єднавчий процес. І почався він дуже бурхливо, бо на диво знайшлося чимало небайдужих «прихильників».

Привітали працівників соціальної сфери

Щорічно у першу неділю листопада в Україні відзначають День працівника соціальної сфери. З цієї нагоди 3 листопада в районному будинку культури відбулися урочистості і святковий концерт. Гостей заходу зі святом вітали перший заступник голови Олександрійської РДА Юрій Коваль і голова Олександрійської районної ради Ольга Коріненко.
Разом із найщирішими привітання йшлося про те, що важко сьогодні переоцінити роль щоденної копіткої роботи, яку виконують на Олександрійщині соціальні працівники. Під їхнім постійним контролем є питання збереження фізичного та психічного здоров’я людей, вирішення безлічі конфліктів між громадянами, планування сім’ї та допомога родинам, що опинились у скрутному становищі, й багато інших питань.

середа, 8 листопада 2017 р.

В Олександрійську дитячу лікарню передали сучасні ліжка

Двадцять сучасних ліжок у педіатричні палати встановили в Олександрійській міській дитячій лікарні. Це стало можливим дякуючи спонсорській підтримці депутата Кіровоградської обласної ради Павла Фесюка, говорить головний лікар закладу Андрій Гришканич.

Напередодні депутат Олександрійської міської ради Андрій Коломійцев ініціював у місті благочинну екологічну акцію з утилізації пластику, з якої було зібрано 10 тис. грн. Ще 50 тис. грн. додав Павло Дмитрович. За ці кошти спільно придбали медичні ліжка та передали їх у дитячу лікарню.

понеділок, 6 листопада 2017 р.

Дрова здорожчали, придбати їх не всім під силу

Питання незаконних вирубок лісів та полезахисних лісосмуг неодноразово порушувалося на рівні Кіровоградської ОДА та нашого району. Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Наталія Ревенко нещодавно інформувала громадськість про численні випадки незаконних порубок й заподіяну від них шкоду. 

На жаль, здебільшого знайти злочинців і притягнути до відповідальності не вдається. А справи на виявлених порушників хоча й розслідуються правоохоронцями, але часто заходять у глухий кут. Для попередження незаконних рубок у всіх лісогосподарських підприємствах області працюють рейдові бригади, які запобігають варварству. Їхня діяльність набуває актуальності саме сьогодні, бо розпочався опалювальний сезон і автоматично зріс попит на деревину. Як це вплинуло на ситуацію по територіях сільських рад, ми з’ясували у їхніх керівників.
«Цьогоріч мали тільки поодинокі звернення з приводу порубок. Масові фіксували торік, — ​говорить Вікторія Лисенко, Приютівський селищний голова. — ​Минулоріч виїжджали, і виявляли численні факти вирубки. Особливо вздовж залізниці. Надходили скарги від депутатів селищної ради та від керівника зеленого господарства «Укрзалізниці». Ми реагували, але нікого на гарячому не впіймали. Був також один випадок масової рубки дерев. А зараз, на щастя, все тихо».
Микола Сироватка, Ізмайлівський сільський голова, коментуючи тему, підкреслює, що таких порушень у них ані зараз, ані торік взагалі не виявляли. Звернень від людей не надходило.
«За Щасливим вздовж залізниці минулоріч був випадок вирубки дубів, — ​продовжує Тетяна Кіцелюк, сільський голова. — ​Ми виїжджали, але затримати злодіїв не змогли, бо ті повтікали.  ​Зараз цих проблем не маємо».
На відміну від Приютівки, Ізмайлівки та Щасливого інша ситуація склалася в Андріївці. «На території нашої сільської ради і поблизу Звенигородки неодноразово фіксувалися незаконні порубки лісу, — ​наголошує Віктор Близнюк. — ​Тому вимушено на громадських засадах ми залучили до себе інспектора, який разом з працівниками Олександрійського лісництва організовує рейди з виявлення злодіїв. На жаль, нова поліція у цьому нам ніяк не допомагає. Поки толку з неї мало. Факти цих порубок у жовтні відзняло обласне телебачення».
У Михайлівці та Новій Празі наразі виявляли лише поодинокі вирубки лісосмуг. Більшість фіксували у літній період. «А зараз люди приходять до селищної ради з прохання дати дозвіл на випилювання сухостою, — ​говорить Ольга Горбенко, Новопразький селищний голова. — ​Ось лише 31 жовтня з таким проханням до мене завітало три малозабезпечених родини. Це питання зараз ми вирішуємо. Будемо шукати шляхи, як допомогти цим сім’ям з придбанням дров на зиму. Бо самим купити машину твердого палива вартістю в 5,5 тис. грн. їм не під силу».
Схожу ситуацію змальовує і Михайлівський сільський голова Сергій Гаврілов. «Скарг від людей про незаконні порубки не фіксували, а от прохання допомогти із забезпеченням дров маємо від чотирьох родин», — ​констатує очільник громади.
Районний еколог Ліна Соколенко розповідає, що з початку 2017 року на території ними було зафіксовано 18 незаконних вирубок. «Усі реєстрували на початку року. А за останні 3–4 місяці такі звернення до нас взагалі не надходили», — ​підкреслює спеціаліст.
Н. Луценко.

Це щастя, коли любиш свою роботу

Історія будь-якої установи зіткана із людських доль його колективу. Неабияку роль в 60-літній історії райлікарні відіграли медичні працівники, які подарували Олександрійщині цілі династії людей у білих халатах, і тепер вони стоять на варті здоров’я та життя земляків. Різними шляхами прийшли найстарші з них у медицину — ​хто за покликом серця, хто за порадою, а хтось випадково. Але вже їхні діти і внуки здебільшого робили свій вибір свідомо, бо чітко знали, що на них чекає, адже бачили, яким життям жили рідні, які емоції й навантаження витримували. Та вони не спасували і зробили, так би мовити, вибір долі.
Кажуть, гарне коріння — ​широке гілля. Нині у райлікарні працюють представники двадцяти (!) медичних династій, які рятують тисячі життів, щодня дарують щастя — ​бути здоровим і успішним. А скільки то їх ще може бути коли врахувати, що члени родини працювали за межами райлікарні, а вже діти чи онуки працюють тут. — ​Тож хай вибачать ті, кого можливо сьогодні не згадаємо, — ​зазначає начальник відділу кадрів ОЦРЛ Наталія Щербакова, яка люб’язно поділилася зі мною інформацією про своїх колег. — ​Працівників багато, тому, можливо, чиєсь родинне коріння ми й не знаємо. Але ми раді, що здебільшого у медицину приходять люди, які не зраджують своїй професії, роблять усе грамотно, уміло і впевнено.

Степівчани підтримують більшість починань місцевої громади

У 1999 році на базі куколівського КСП «Перемога» з’явилося  нове сільськогосподарське підприємство – ТОВ «Степ». Основним напрямком його роботи було і є рослинництво.  Зараз господарство має 2700 га орної землі.

«Починали з посівів озимої пшениці та ячменю, кукурудзи і соняшника, — ​говорить фермер Максим Замрика. — ​І з кожним наступним роком доповнювали посіви новими зерновими культурами. Сіяли сою, горох, ріпак, суданську траву, сорго та озимий ячмінь. Завжди практикуємо щось нове. Єдине, що останнім часом відмовилися від сої, у зв’язку з шкідливістю технологічного процесу. Також з’ясували, що ріпак не виснажує наші українські чорноземи. Це лише черговий міф - що він так шкодить грунтам. Після його збору, навпаки, маємо досить непогані показники. Зібране зерно на підприємстві сушимо та зберігаємо на спеціальних складах. Потім частину реалізуємо для місцевих виробників, а решту — ​на експорт у країни Євразії та Африки».

Поделитесь