Що чекати освітянам в рамках впровадження концепції «Нової української школи»?

Директори районних шкіл, їхні заступники, рядові вчителі неодноразово обговорювали в своїх закладах концепцію ідеологічної реформи середньої освіти «Нова українська школа». Й зараз це питання не втрачає актуальності. У чому ж його суть роз’яснює на прохання редакції газети «Сільський вісник» начальник відділу освіти райдержадміністрації Олена Полтавець.

- Олено Орленівно, зараз триває перший етап реформування української школи, і розрахований він на два роки. Розкажіть, що загалом він передбачає?

- Уряд дав зелене світло старту реформування середньої освіти, затвердивши у 2016-му році концепцію «Нової української школи». Документ є безперечно позитивним, адже українська школа не зазнавала глибинних перетворень уже понад півстоліття, що призвело до кризи української системи освіти, дефіциту педагогічних кадрів, втрати наукового потенціалу й таке інше.
У рамках концепції передбачається переорієнтація українських освітніх стандартів на європейські. Тобто за період з 2016-го по 2029 роки ми маємо перейти до 12-річної системи освіти та сформувати нову школу із застосуванням технологічних ноу-хау, пілотних майданчиків для впровадження інновацій тощо. Уявіть собі, що сьогодні лише у трьох пострадянських країнах Європи — Україні, РФ та Білорусі —навчання у школі тривають11 років. У решті країн диференціюється від 12 до 14 років.

- Відомо, що концепція передбачає кілька етапів реалізації реформи. Можете детальніше зупинитися на кожному з них?
- Концепція «Нова українська школа» передбачає три етапи реалізації, загальною тривалістю 12 років. Перший етап стартував у 2016 році з оновлення шкільних програм початкової школи, і триватиме по 2018-й рік. Однак перший набір учнів до початкової школи, котрі навчатимуться за оновленою 12-річною програмою, відбудеться лише у 2018 році. На поточний період заплановано створення базових опорних шкіл та розроблення (з подальшим затвердженням) нових стандартів початкової школи відповідно до рекомендацій Європарламенту та Ради Європи, формування новітньої електронної бібліотеки підручників і дистанційних курсів, перехід до електронного документообігу у навчальних закладах, участь у міжнародному дослідженні PISA та перший набір школярів до початкової школи за оновленою програмою.
Наступний період реформування триватиме з 2019 по 2022-й роки. Він передбачає підготовку до відкриття профільних навчальних закладів, збільшення кількості базових опорних шкіл, розроблення оновлених стандартів освітньої діяльності вчителів, формування регіональних контрольних органів якості середньої освіти, розроблення системи оцінювання знань за період базової школи, перший набір школярів до базової школи за оновленою програмою.
Третій період розпочнеться відповідно з 2023 року і триватиме по 2029 рік. Передбачає початок роботи профільних навчальних закладів, розроблення системи оцінювання знань за період профільної школи, перший випуск школярів нової української школи.
- Що загалом відрізнятиме сьогоднішню школу від нової, реформованої?
- Концепція нової української школи за умови її успішної реалізації забезпечить докорінну зміну вітчизняної освітньої системи та максимально наблизить її до стандартів високорозвинених країн Європи. Буде здійснено поступовий перехід до трирівневої моделі освіти (початкова школа 1- 4 класи, базова - 5-9 класи, профільна - 10-12 класи), запроваджено компетентний підхід, активне використання інновацій (тобто впровадження національної електронної платформи з електронними підручниками та дистанційними курсами для школярів і педагогів).
Зараз робота педагога оцінюються через атестацію, в ході реформи буде впроваджена добровільна незалежна сертифікація. Зараз школярі оцінюються шляхом екзаменів після 9 класу та ЗНО після 11 класу, а згодом – буде незалежне оцінювання як після 9, так і після 12 класів. Сьогодні роль педагога, як єдиного наставника, а в подальшому це буде коуч, модератор,тьютор,фасилітатор. Форма підвищення кваліфікації вчителів також зміниться, традиційні курси замінять на онлайн-семінари, вебінари та конференції неформальної освіти.
- Як я розумію, перша фаза нових реформ в освіті передбачає створення опорних шкіл. А яким чином це відбуватиметься у нашому районі?
- Сьогодні на Олександрійщині створено і функціонує Червонокам’янське навчально-виховне об’єднання, яке є опорною школою майбутнього Червонокам’янського освітнього округу. Тобто перші кроки у формуванні опорних шкіл у нас вже зроблені. Освітній округ доцільно було б створити на території Нової Праги. Плани є і поступово вони будуть реалізовані, але говорити про це сьогодні – зарано. На моє глибоке переконання, усі процеси створення опорних шкіл і їхніх філій повинні йти паралельно із процесом створення громад. Тим більше, що уряд постійно робить суттєві кроки щодо децентралізації управління країною, що стане відчутним і для освітньої галузі, яка отримає більшу автономію.
- Які думки щодо концепції висловлюють наші вчителі та керівники навчальних закладів?
- Найголовнішим питанням, яке викликає найбільше обговорень і аргументів «за» та «проти», є те, що старша школа має стати трирічною і обов’язково профільною. Ось саме тут найбільші наші страхи й сумніви, тому що на сьогодні старша школа у загальноосвітніх навчальних закладах переважно не є профільною. Однією з причин неможливості її запровадження є те, що середня наповнюваність 10-11 класів в районі становить 7-8 учнів. У класі з такою кількістю дітей запровадити профільне навчання неможливо. Тому в ході проведення реформи (до 2029 року) кількість шкіл ІІІ ступеня, безумовно, зменшиться, їм на зміну прийдуть опорні школи із значно кращою матеріально-технічною базою і з більшою кількістю учнів. У такій школі дитина може вільно обрати профіль навчання, з яким вона пов’язує своє майбутнє життя.
- А яких змін зазнає фінансова підтримка освітніх закладів? З яких бюджетів фінансуватимуться наші школи?
- Сьогодні матеріально-технічне забезпечення шкіл здійснюється за кошти місцевих бюджетів усіх рівнів. Важливою складовою такого забезпечення є підтримка соціально-відповідального бізнесу, батьківської громадськості. За кошти субвенції державного бюджету суттєво була покращена матеріальна база шкіл у 2016 році. У 2017 - за державні кошти ми плануємо придбати обладнання для двох кабінетів фізики,та шкільний автобус для Нової Праги на умовах співфінансування (державний і місцеві бюджети).
- У концепції значна увага приділяється питанню кваліфікації та мотивації вчителів, яких називають агентами змін. Тож логічне запитання, як сьогодні заохочуєте педагогів?
- В Олександрійському районі, і я хочу на цьому наголосити, завжди приділялась увага заохоченню і мотивації вчителів. Не так багато районів на Кіровоградщині можуть похвалитися надбавкою до зарплати освітян за престижність праці в розмірі 20%. А у нас вона стабільно виплачується в повному обсязі. Окрім того, ми намагаємось не обійти увагою жодного вчителя, який показує результативність своєї праці, бо це не тільки рейтинговий показник, це якісні знання кожної дитини, це запорука її майбутнього. Якщо вчитель і його учень показують гарні результати на рівні району, то обов’язково педагогічний керівник відзначаються відомчими грамотами та подяками. Якщо діти одержують нагороди на обласному чи загальнодержавному рівнях, то ми відзначаємо, як кращих дітей, так і педагогічних працівників. Ті вчителі, які підготували дітей-переможців обласних олімпіад, або інших обласних, всеукраїнських конкурсів, отримують грошові премії у розмірі посадового окладу. Ми плануємо це робити й надалі. Сумлінна праця людини завжди повинна бути відзначена.
- Яким чином вчителі підвищують рівень своєї кваліфікації?
- Зараз кваліфікаційний рівень вчителі підтверджують через проходження атестації, а згідно з нововведеннями - за власним бажанням зможуть проходити сертифікацію. На сьогодні атестація є заходом обов’язковим і примусовим, який передбачений чинним законодавством. Педагог не зможе працювати далі, якщо не пройде раз на п’ять років атестацію. Концепція пропонує абсолютно інший підхід. І це важливо. На рівні сучасної атестаційної комісії існує «зрівнялівка». Підвищити вчителю категорію ми можемо за наявності певного стажу роботи, знизити - доволі складно. Атестація сьогодні не є важелем покращення роботи педагога, чого не можна сказати про сертифікацію. Новий підхід безумовно зменшить кількість педагогічних працівників, які просто хочуть посидіти за столом. До всього ж, у проекті закону про освіту, який ми всі чекаємо, зазначено, що посадовий оклад вчителя згодом має бути не менше трьох мінімальних зарплат. Між іншим, держава вже почала забезпечувати підвищення заробітної плати педагогічним працівникам (про це повідомляли читачам «Сільського вісника»). Ми сподіваємось, що на цій хвилі змін сучасна прогресивна молодь прийде нарешті працювати в школи. Ніде правди діти, що нині ми відчуваємо нестачу педагогічних кадрів і цілковиту відсутність конкуренції, що негативно впливає на якість освіти.
Додам також, що нині педагог раз на п’ять років підвищує свою кваліфікацію в інституті післядипломної освіти, що знаходиться в обласному центрі. Якщо вчитель не пройшов курси підвищення кваліфікації, то не може бути атестований, тобто є таким, що не відповідає займаній посаді. Такій людині, як найкращий вихід із ситуації, може бути запропонована інша непедагогічна робота. У той час, коли одним із гасел нової концепції є впровадження освіти впродовж життя. Вчитель сам обиратиме заклади і форму підвищення кваліфікації, яка відповідатиме його потребам, його баченню. Педагогічний працівник, який хоче отримувати гідну заробітну плату, повинен бути активним, брати участь у різноманітних семінарах, вебінарах, конференціях і постійно тримати руку на пульсі. Але в цьому напрямку нам треба зробити ще дуже й дуже багато, і наше завдання, як управлінців, переконати вчителів у тому, щоб більше уваги вони приділяли роботі над собою і максимально сприяти їм у цій справі.
-Що можете сказати про інклюзивну освіту? Скільки дітей охоплено навчанням вдома?
Одним із важливих складових цієї концепції є впровадження інклюзивного навчання. Якщо раніше діти, які за станом здоров’я навчалися за індивідуальною формою навчання, то зараз вони інтегруються в суспільство. Буде розширена мережа інклюзивних класів, завдяки яким діти не будуть змушені жити в інтернатах, а зможуть залишатися у сім’ях. Таких дітей у нашому районі зараз 15. А на наступний навчальний рік буде до півсотні. У класах вже вводяться посади асистента вчителя - нині у нас їх поки що двоє, у Войнівській та Протопопівській школах. З наступного навчального року їх буде більше. Саме асистенти та інші залучені фахівці проводитимуть для цієї категорії дітей корекційно-розвивальні заняття. Тобто триватиме перехід від ідеї учити дитину вдома до того, щоб адаптувати її в соціумі.
Низку відповідних пілотних проектів вже запроваджено у Запорізькій області Міністерством освіти спільно з дружиною Президента, яка повідомила, що на сьогодні лише у 7 відсотках вітчизняних шкіл запроваджено інклюзивну освіту. Під час проведення експерименту у Запорізькій області у 15 разів більше дітей з особливими потребами потрапили до загальноосвітніх шкіл, де навчаються з однолітками.
До всього ж, у поточному році вперше в кожній області України було отримано субвенцію на інклюзивну освіту. Однак обсяг заходів, яких ще необхідно вжити, значний. Слід, зокрема, вирішити проблеми архітектурного характеру, оскільки не у всіх школах є можливість безперешкодного пересування дітей на візках.
- Нова концепція відкриває більш широкі можливості для школи і її керівника, чи не так?
Реформа освіти передбачає, що всі навчальні заклади, незалежно від форми власності, будуть рівноправні у питаннях отримання бюджетного фінансування. Воно буде повністю прозорим. Інформація про надходження коштів з усіх джерел підлягатиме оприлюдненню.
Заклад одержить більшу самостійність у виборі шляхів організації навчання, формуванні освітніх програм, господарській діяльності і в тому числі в межах освітнього округу. Керівник нової української школи має бути успішним менеджером та обиратися на конкурсних засадах.
- Як буде налагоджене партнерство з батьками?
Нова концепція базується на педагогіці партнерства. Учень, його батьки та вчителі стають учасниками навчального процесу, наділеними рівними правами. Вчителю надається можливість на власний розсуд обирати засоби, стратегії та методи, з використанням яких відбуватиметься навчальний процес. Він зможе керуватись будь-якими підручниками та розробляти навчальні програми власноруч. Зміниться набір освітніх методів, серед яких велику питому вагу будуть мати соціальні, ігрові, а також проведення експериментів, дослідів та завдання для груп учнів. Батьки школярів отримають допомогу з боку вчителів у здобутті знань про дитячий розвиток.
- Дякую Вам за грунтовну розповідь.
Спілкувалася Н. Луценко.