Два роки тому на сторінках «Сільського вісника» ми розповідали історію 37-річного олександрійця, інваліда I-ї групи Ігоря Антоненка, який через борги непутящого батька ледь не залишився без даху над головою. Тоді ж відбулося кілька судів, які чоловік програв. Але не зостався просто неба, бо заручився підтримкою волонтерів, і небайдужих містян, які оголосили благодійний збір коштів на те, щоб викупити це житло. Перейнялися проблемою чоловіка й голова Кіровоградської ОДА Сергій Кузьменко та його колишній заступник Андрій Коломійцев — а нині голова Приютівської ОТГ. Отож, силами небайдужих було зібрано близько ста тисяч гривень і так невдовзі переоформили на Ігоря документи на житловий будинок.
Нагадаю, що судові тяжби тривали близько півроку, а переоформлення паперів зайняло теж пару місяців. Останнє, що залишалося — оформити на себе земельну ділянку під самим будинок. І у цьому Ігорю допомагав депутат Олександрійської міської ради і заступник міського голови Сергій Гриценко, за що той йому дуже вдячний. Це також зайняло ще десь півроку. Зараз, як і раніше, Ігор мешкає з мамою — Галиною Миколаївною та молодшим братом Романом.
До травми більше десяти років Ігор практикував східні єдиноборства та філософію Айкідо (має з нього чорний пояс). Свого часу брав активну участь у різноманітних показових виступах, а також всеукраїнських та міжнародних семінарах. І, напевне, не полишив би цього виду спорту, аби не трагедія, що спіткала його у Москві та розділила життя на «до» і «після». Останні 16 років Ігор вимушено прикутий до візка. Але страшна травма його не зламала. Попри непрості наслідки і довготривалі лікування, досі активно пропагує східну філософію та наголошує, що «її секрет полягає не в тому, як ви працюєте руками і ногами, а в тому, щоб бути в гармонії з собою та оточуючим світом».
Перші роки після травми Ігор посилено займався відновленням здоров’я та реабілітацією. Надійною підтримкою і опорою усі ці роки для нього залишається його любляча матуся — Галина Миколаївна. А потім — присвятив себе самоосвіті. Не опускає рук і намагається бути соціально активним. Пройшов курси комп’ютерної грамотності, навчився працювати з різними програмами, займався виготовленням відеороликів, обробкою фото, копірайтингом, був адміністратором та модератором різних інтернет-проектів. До всього ж, займався підтримкою інтернет-магазинів, розробкою різноманітних сайтів, та ще багато чим іншим. Постійно продовжує самовдосконалюватися. А ще не полишає фізичних вправ, багато читає, пише і працює в глобальній мережі. Також бере активну участь у роботі Олександрійського осередку громадської організації людей з обмеженими фізичними можливостями «Віра». Був учасником групи активної реабілітації для інвалідів-візочників.
З Ігорем я познайомилась 7 років тому, коли готувала статтю в одне із місцевих видань. Ми одразу потоваришували. За ці роки багато цінного, мудрого і життєво важливого перейняла від нього. Для мене абсолютно очевидно — він сильний духом чоловік. І це я зрозуміла за роки нашого з ним спілкування. Практично ніколи Ігор не проявляє нетерпимості до людей і будь-що уникає непорозумінь. Не намагається комусь щось довести, й не перестає дивувати життєлюбством, оптимізмом та почуттям гумору. Вміє жити «тут і зараз», завжди зосереджує свою увагу на теперішньому. Не боїться змін і відкритий до нових ідей. З ним завжди легко, просто і позитивно.
Наталія Луценко
З Ігорем я познайомилась 7 років тому, коли готувала статтю в одне із місцевих видань. Ми одразу потоваришували. За ці роки багато цінного, мудрого і життєво важливого перейняла від нього. Для мене абсолютно очевидно — він сильний духом чоловік. І це я зрозуміла за роки нашого з ним спілкування. Практично ніколи Ігор не проявляє нетерпимості до людей і будь-що уникає непорозумінь. Не намагається комусь щось довести, й не перестає дивувати життєлюбством, оптимізмом та почуттям гумору. Вміє жити «тут і зараз», завжди зосереджує свою увагу на теперішньому. Не боїться змін і відкритий до нових ідей. З ним завжди легко, просто і позитивно.
Наталія Луценко