18 квітня свій славний 65-річний ювілей відзначив Іван Іванович Кузьменко (на фото), директор автопарку ТОВ «УкрАгроКом», про якого говорять: професіонал своєї справи, бо належить до когорти невтомних трударів нашої благодатної землі. Любов до справи з дитинства перейняв від батька — Івана Вікторовича. Ще тоді із задоволенням відвідував робітничі майстерні, де завжди лагодили трактори й комбайни. Охоче спостерігав за роботою механізаторів, водіїв, токарів, слюсарів, бо змалку прикипів до техніки.
Свій трудовий шлях Іван Іванович розпочав у 1977-му. Спочатку 15 років був шофером у колгоспі ім. Калініна. Возив чотирьох голів колгоспу. Його цінували, як людину та особистість, а, головне, як професіонала своєї справи, який віддає роботі багато часу і зусиль. Згодом Іван Іванович очолив автопарк однойменного колгоспу, а потім — з квітня 2000-го призначений на посаду начальника гаража ТОВ «УкрАгроКом».
Іван Іванович — без перебільшення майстер із золотими руками, який знає техніку, як таблицю множення, і може із заплющеними очима її полагодити. У господарській справі дуже дисциплінований та вимогливий. Тому з часу, як почав керувати автопарком, його колектив відзначається стабільністю в роботі і високими результатами. Свій головний іспит — тримати техніку в належному стані, він і його підлеглі проходять з честю. Тож цілком заслужено минулого року за професійні досягнення усі разом занесені на районну Дошку пошани. Цією відзнакою пишаються, та найголовнішими цінностями вважають працю, добробут і милосердя. Такі якості формуються і в родині Івана Івановича.
За 43 роки подружнього життя з дружиною Тамарою у них народилося двоє синів — Віталій та Руслан. Батьки їх дуже люблять, та й хлопці пішли батьківською стежиною. Обоє пов’язали життя з транспортом і мають власні сім’ї та підростаючих синів — Максима, Данила і Ваню.
Треба сказати, що Іван Іванович, як і його брати, часто буває у своєї мами Марії Матвіївни, яка теж мешкає у Головківці. Розпитує про її самопочуття, допомагає по господарству, і далі знов у трудовий потік. Каже, що мати пишається своїми синами, які не забувають батьківську хату.
Багато часу віддає роботі, бо вважає, що найціннішим скарбом для рідного краю є її земля — неозорі поля золотистої пшениці та люди, які тут живуть, і своїми руками прославляють свій край і завдяки яким стають відомі далеко за своїми межами.
У сім’ї Кузьменків на першому місці завжди були людські та родинні цінності, відзначає ювіляр. І вважає, що цю любов до життя успадкував від трударів — батьків Івана та Марії.
— Для нас усіх батько був величною постаттю. Він поєднав у собі такі риси, як: простота, доброта, і чуйність. Був прикладом того, як зберігати людяність і не боятися йти проти течії. А наша мати — берегиня сімейного вогнища й донині нею залишається. Завдяки її турботі, розуму та материнській любові ми виростили і своїх дітей та онуків, — розповідає Іван Кузьменко. — А беручи приклад з нас — батьків, діти ростуть працьовитими, відповідальними, поважають старших. Ніякої домашньої роботи не цураються — і по господарству, і на городі працюють.
Тому за свій життєвий ужинок Івану Івановичу соромитися нічого. Своїм особистим прикладом підготував не одне покоління прекрасних водіїв. Має золоті руки, добру душу та цінує молодь і своїх колег. Навчить і допоможе, та й поради мудрі надасть. Які б реорганізації не відбувалися, він залишається вірним улюбленій справі.
— Життя тільки тоді наповнюється сенсом, коли людина бачить результат своєї праці, відчуває свою значимість і корисність, — продовжує він. — Ми ж самі творці свого щастя. А щоб воно дійсно було, то потрібно добре попрацювати.
Чимало добрих слів на його адресу говорять і знайомі, і колеги, які пов’язали із ним своє життя чи долю, і так відгукується й уся велика родина. Тому по-своєму чоловік щасливий, що кращі риси його характеру успадкував від батька, і передає їх своїм дітям та онукам.
Щороку у родинному колі — у рідній Головківці — відзначає Пасху. А цьогоріч і свій ювілей переніс на Великдень. З цієї нагоди уся рідня, друзі, колеги, колектив «Сільського вісника» надсилають ювіляру щирі поздоровлення. Живіть при доброму здоров’ї, насолоджуйтеся теплом та повагою рідних, друзів, і своєї родини. Нехай ще довго щедро сіється, дружньо колоситься, рясно родить Ваша життєва нива. Наснаги, миру й злагоди в родині, нових трудових здобутків та благополуччя Вам!