Про воєнний стан, Томос і автокефалію

Події, що нині відбуваються в Україні,  важко назвати буденними. Українська сторона звинуватила російську в акті агресії та заявила про серйозну військову загрозу. У результаті цього, в десяти областях України запроваджено воєнний стан. Згідно з рішенням Верховної Ради особливий режим введено в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській, Вінницькій областях.
Після затяжної перерви і надто емоційних дебатів депутати з голосу таки підтримали Указ президента задля захисту України, але з суттєвими змінами. Перша і найголовніша стосувалася терміну дії воєнного стану. Його зменшили до 30 днів замість 60. Але, чи означає це, що по його закінченню, воєнний стан буде скасовано? Відповідь на це питання нині шукають чимало політичних оглядачів. Чому? Бо не стерлися з пам’яті обіцянки П. Порошенка майже п’ятирічної давнини — ​закінчити АТО за лічені години. У результаті ж маємо фактично затяжний конфлікт на Донбасі, закінчувати який, схоже, вже ніхто не збирається. Тому противники запровадження воєнного стану не виключають, що подібне може статися і цього разу. Президент отримав небачений раніше інструмент впливу на суспільство і ще не відомо, як може цим скористатися.
Як мінімум, воєнний стан він може продовжити, або поширити на всю територію України. Підстави? Наприклад, подальша мілітаризація Азовського моря з боку РФ. Не факт, що через 30 днів це питання зникне з черги денної України. У результаті — ​отримаємо всі наслідки ЗУ «Про правовий режим воєнного стану». І знову під питанням опиняться чергові вибори Президента: їх можуть таки відсунути на невизначений термін, або перенести на осінь, коли за планом будуть парламентські.
Так, принаймні коментують ситуацію чимало політичних експертів та політологів. Вони вважають, що можливий саме такий розвиток подій, навіть попри те, що на тій же позачерговій сесії Верховної Ради депутати таки ухвалили рішення про проведення чергових президентських виборів згідно з чинною Конституцією України — ​31 березня 2019 року. Між тим, тривожні роздуми не зникають. Їх навіює політична, соціальна та економічна ситуація в країні, яка аж ніяк не поліпшує рейтинг діючого Президента.
Ото ж не виключено, що вся ота риторика про агресію у Керченській протоці, і як наслідок необхідність запровадження воєнного стану — ​лише гра задля політичного маневру на електоральному полі. Що вочевидь вигідно для Петра Олексійовича, адже на другий план автоматично відсуваються питання мізерних пенсій і зарплат, підвищення тарифів на газ та житлово — ​комунальні послуги, розвал економіки, трудова міграція, здорожчення ліків і кваліфікованої медичної допомоги, яка насправді стає дедалі недоступною для більшості українців. А ще за новою риторикою з поля зору українців зникає, як за ширмою, загострення ситуації, що пов’язана з православ’ям в Україні. Питання Томосу отримує все більшого політичного забарвлення, бо до процесу долучаються «патріотично» налаштовані активісти. Але продовжимо тему воєнного стану.
Чому його запровадили саме зараз? Існує думка, що із запровадженням воєнного стану головнокомандувач Збройних Сил отримує нагоду нагадати українцям, що у них є проблеми набагато більші. І то цілком реальні.
«Фактично, одним великим мазком президент і його команда змінюють медійне тло всієї країни, роблячи центральною фігурою саме Порошенка — ​захисника, командуючого, стратега.
Ця стратегія президентської команди дуже спрощено може бути сформульована наступним чином: перед обличчям реальної загрози виборець мусить "отямитись" і згуртуватись навколо того, хто може його захистити», - пише «Українська правда».
«Воєнний стан не означає оголошення війни, — ​сказав з парламенської трибуни П. Порошеко. — ​Він вводиться винятково з метою посилення оборони України на фоні зростаючої агресивності з боку з Росії. Воєнний стан не означає нашої відмови від політико-дипломатичного врегулювання на Сході. Ідеться, зрозуміло, і про захист людей на право вільного вибору. Лише надійна оборона, лише подвоєння і потроєння наших оборонних зусиль гарантує той мир, який потрібен, в тому числі і для проведення виборів». 
Також Глава держави сказав, що не планує поки що вдаватися до повної чи часткової мобілізації — ​ця можливість залишається відкритою лише, якщо Росія таки вдасться до подальшої ескалації.
Отже, як розгортатимуться події, покаже час. Однак, інший «фронт»  вже розгорнувся на теренах Почаївської лаври, де монахи відстоюють своє право користуватися будівлями монастиря.
Як стало відомо на минулому тижні, комісія Мін’юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації задовольнила скаргу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника й скасувала нібито незаконну перереєстрацію комплексу споруд Свято-Успенської Почаївської Лаври. Про це повідомила перший заступник Міністра юстиції Олена Сукманова.
За її словами, члени Комісії дійшли висновку, що реєстратор здійснив державну реєстрацію права користування на комплекс споруд Свято- Успенської Почаївської Лаври (Успенського собору, Троїцького собору, монастирських келій, архієрейського будинку, дзвіниці, надбрамного корпусу) з порушеннями вимог чинного законодавства.
«Саме тому це рішення про державну реєстрацію було скасоване, а державному реєстратору, який його здійснив, блоковано доступ до державного реєстру речових прав на нерухоме майно», — ​зазначила перший заступник Міністра юстиції.
У свою чергу, керівник юридичного відділу УПЦ зазначив, що Почаївська лавра законно існує на своїй території.
На сьогоднішній день договір від 2003 року про користування спорудами (храмами, колокольнею, кельями) Свято — ​Успенської Почаївської Лаври чоловічим монастирем УПЦ є чинним і не скасований, написав у своїй сторінці у Фейсбук Олександр Бахов.
Не менш динамічні новини, а для декого з парафіян навіть тривожні, днями надійшли із Кропивницького. Тут від архієреїв УПЦ вимагають взяти участь у створенні Єдиної Помісної Православної Церкви, повідомив 26 листопада сайт Гречка.
Активісти вимагають від митрополита Олександрійського і Світлодавського Боголєпа і митрополита Кіровоградського і Новомиргородського Іоасафа підтримати рішення патріарха Варфоломія про надання Томосу і взяти участь в «об'єднавчому Соборі».  
Лист відповідного змісту з підписами представників різних громадських організацій - ініціатор збору підписів історик Юрій Митрофаненко - принесли в Кіровоградську єпархію. У документі активісти вимагають від владики Іоасафа і владики Боголєпа «відкинути наявне нерозуміння і внести вклад в процес об'єднання Православних Церков в Україні <…> і увійти в історію як справжні патріоти України».
Раніше подібні акції провели в Тернопольській, Волинській, Запорізькій  та ін. єпархіях, а в Житомирі місцева влада написала зверененя із закликом до ієрархів УПЦ підтримати створення автокефалії. З цього приводу глава Юридичного відділу УПЦ протоієрей Олександр Бахов заявив, що сьогодні єпископів Української Православної Церкви хочуть примусити до участі в «об'єднавчому Соборі», інформує сайт Спілки православних журналістів.
Отже, підсумовуючи, зазначимо: в Україні продовжують загострюватися різного роду конфлікти. Суспільство не відчуває спокою і одностайної згоди по трьох векторах, що виокремив П. Порошенко. Мова, віра, армія — ​втрачають свій консолідуючий зміст. І це, на жаль, наша реальність.