Чому українцям варто святкувати день Святого Миколая
Весь день напередодні свого свята Святий Миколай випікає
духмяні солодкі зірочки, які, потрапляючи в його торбину, стають схожими на
нього самого. А наступного дня він у пишному кожусі з помічниками-янголами
розносить гостинці чемним дітям, виконуючи ще безліч їхніх прохань. Це – одна з
численних легенд, яку приписують найшанованішому святому.
Проте яким він був насправді і чим заслужив особливу довіру
українців, знають не всі. Радянська влада одним “розчерком пера” – постановою
КПРС від 1937 року – замінила Святого Миколая, який був шанований українцями з
давніх-давен, на Діда Мороза, “наказавши” саме йому дарувати подарунки на Новий
рік.
І так було до 1990 року, коли в Києві відбулося перше
офіційне свято Миколая для 700 хлопчиків і дівчаток – сиріт та дітей з
багатодітних сімей.
“Українець” Миколай
Святий Миколай дуже шанований українцями, наш найперший
святий. Його образи були в кожній хаті. З двніх давен люди часто зверталися до святого Миколая як до Божого
угодника: просили допомоги і благословення (до речі, його ім’я в перекладі з
грецької означає “перемога народу”).
Перші згадки про святого в
Україні з’являються разом зі з’явою християнства. Ще давні
церковні записи засвідчують цей факт: “Напередодні Святого Ніколауса матері
тримають напоготові подарунки та різки для своїх дітей” (1555 р.). Так само
найдавнішою українською іконою Святого Миколая вважається ікона початку 14
століття.
Святкування Миколая в Україні почалося ще за
Всеволода Ярославовича – 1088 року. Княгиня Ольга побудувала в його честь один
з перших храмів Київської Русі – біля могили Аскольда в Києві, ще в 11
столітті, нині церков на честь святого налічується сотні. А в Миколаєві Святому
споруджено пам’ятник.
Щодо дитячого, шкільного свята, то така ідея і потреба
виникла у другій половині 19 ст. на Галичині. Тому
Святий Миколай став опікуном українських школярів. Це потребувало віршів,
пісень, драматичних творів, і автори відгукнулися на цю ідею.
Щодо власне подарунків, то, швидше
за все, традиція бере свій початок з Німеччини. Її перейняли Австрія і Польща,
а затим – і Україна.
Утім традиція вітати дітей була характерною більше для Західної України.
Пояснюють це тим, що традиції прийшли до нас з Європи й утвердилися в краї, де
історичні обставини посприяли тісному переплетенні двох основних гілок
християнства — православ’я та католицизму.
У цей день випікають смачні круглі пиріжки — “миколайчики” з
різноманітною начинкою, а також медівники, запашне печиво з кольоровою
глазуррю.
Традиції на Миколая
Уже в часи незалежності з’явилась добра традиція –
опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.
Але Свято Миколая славне не лише подарунками.
Це – гарне народне свято. Господарі варили пиво, скликали
гостей, веселились, вітали сніжну зиму. А по обіді запрягали коней і з піснями
та веселими вигуками їздили навколо села — «дізнатися, чи слизький сніг цього
року випав!».
Це було своєрідне “розполовинення посту”- після Святого
Миколая починали готуватися до Різдва, вчити колядки, збирати вертепи, готувати
домівки до свят.
У багатьох містах і селах цього дня – храмове свято. Навіть
нині тільки в Києві на Подолі є три церкви Святого Миколая з давніми легендами.
На Миколая укладалися договори і угоди, бо всі
були впевнені, що в цей святий день ніхто не наважиться на обман.
А ще зі свята Миколая в українських містах починали
працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.
За легендами, Святий Миколай боронить
людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. У давнину кожен рибальський
курінь мав обов’язково ікону Святого, перед якою на початку ловецького сезону й
у часи негоди, стихійного лиха служили молебень. Й нині у храмах саме перед
іконою Святого Миколая моляться, вирушаючи в далеку дорогу, а також при
освяченні транспортних засобів.
Трохи
історії
Попри міфічні
уявлення, сьогодні ми можемо мати і наукові докази того, яким був насправді
Святитель. Вчені провели дослідження, розкривши його могилу. І дійшли висновку,
що він був приблизно 167 см росту, мав карі очі, мужнє відкрите обличчя, яке,
за їхніми свідченнями, випромінювало світло, чітке підборіддя і вилиці, шкіру
обличчя оливкового відтінку. Антропологи припускають, що Святий не
вживав м’яса
Ікона з Базиліки Святого Миколая в м. Барі (Італія). Є припущення, що вона була
написана на основі прижиттєвого зображення Святого.
Дорога до нас
Церква канонізувала Миколая. Його мощі – нетлінні й
мироточиві, вони здатні зцілювати і мотивувати. Його люблять і шанують віруючі
різних конфесій і віросповідань в усіх куточках планети. Уже в VI ст. імператор
Юстиніян І збудував на його честь церкву в Константинополі. З Візантії свято
поширилося по цілому світу, й на українські землі також. За легендою, князь
Аскольд узяв Святого Чудотворця за небесного покровителя й мав хресне ім’я
Миколай.
До Західної Церкви свято прийшло у IX ст., коли Папа Миколай збудував у Римі
церкву Святого Миколая. Особливо прижилося й полюбилося свято в Німеччині, куди
його принесла візантійська княжна Теофана, дружина цісаря Оттона II.
Миколаю присвячене місто Амстердам – столиця Нідерландів,
країни великих мореплавців. За свідченнями, Святий неодноразово приходив на
допомогу людям під час стихійного лиха – силою молитви зупиняв грозу чи бурю.
Народні прикмети на Миколая:
• «Якщо на Миколи іній — буде овес».
• Якщо на Миколая день холодний і ясний – рік видасться урожайним.
• Якщо на Миколая день теплий видався – чекай суворих морозів.
• Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
• У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до
другого Миколи не буває тепла ніколи.
• Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
• Як на Миколая морозяний день – на уроду хліба й городини.
• Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва.
• “Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого”.
На різних віхах нашого життя Святий Миколай був і
залишається символом добра, милосердя і любові. А ще – яскравим свідченням
того, що дива є, особливо для тих, хто в них вірить. І що вони здійснюються –
за посередництва рідних і близьких, натхненних життям і діями шанованого у
народі Святого. Творіть дива! І нехай до Вас обов’язково завітає Святий
Миколай!
Джерело: ВІСТІ.