понеділок, 9 липня 2018 р.

Рятувальник – професія героїчна

Новопразький рятувальник Олександр Іванченко
Останні 5 років 43-річний Олександр Іванченко з Нової Праги працює рятувальником підрозділу місцевої пожежної охорони — команди Новопразької селищної ради (МПК). Знайшов себе у непростій та героїчній справі. Фах має технічний. Колись працював електронником, потім зв’язківцем, кочегаром, а зрештою  обрав для себе професію  рятувальника. Багато у чому заслуговує на людську шану й повагу.
«Побачив, як наші хлопці працюють у загонах, і вирішив – треба спробувати, – говорить Олександр. – Десь з місяць проходив навчальні курси в Олександрійській ВЧ, потім приступив до виконання своїх прямих обов’язків. З колегою чергую добу через троє. Але командою ми виконуємо й багато робіт, пов’язаних з благоустроєм сільських територій. Обслуговуємо Прагу та прилеглі села – Світлопіль, Лозуватку, Григорівку. Взимку спецтехнікою ліквідуємо замети, а влітку займаємося ще й обрізанням дерев, покосом трави. У такий спосіб підтримуємо місцеву комунальну службу».
Рятувальник – одна з найбільш ризикових професій у нашому суспільстві. Її роль незамінна у багатьох аспектах нашого життя. І під час рятування людей, майна, ліквідації пожеж, аварій, надзвичайних ситуацій, стихійних лих. Цей перелік – безкінечний, бо проявляти мужність та героїзм працівникам МПК доводиться у різних ситуаціях. І це сприяє формуванню довіри громадян до самої служби та її працівників.
«У нас, наприклад, 70% пожеж виникають через людську необачність, – говорить Олександр. – Просто більшість житлових будинків у Празі має пічне опалення й часто господарі забувають почистити димоходи, чи нехтують елементарними правилами безпеки, які спричиняють, як малі, так і великі загорання та пожежі. Нерідко люди підпалюють стерню і випалюють рослинні залишки на городі, а вогонь перекидається на сусідні сінники, сараї чи якісь прибудови. Палять очерет і траву у балках та скоюють додаткові негаразди.
А був і такий  випадок: п’яний мисливець забрів у куширі на Бешці  й опівночі валав про допомогу. Хтось почув, викликав пожежних, і ми кілька годин шукали його вздовж берега. На щастя, витягли з лещат смерті. А ще якось до місцевої жительки приїхала донька з чоловіком і не могли потрапити до квартири. Рятувальною драбиною нам довелося піднятися на другий поверх і зайти через балкон та відкрити жінку зсередини. Буває з люків дістаємо домашніх улюбленців. За останній час, приміром, врятували двох собак».
Робочі будні у рятувальників дуже строкаті. А для того, щоби були світлішими у своєму розпорядженні команда має дві пожежно-рятувальні машини і все необхідне оснащення. Дякуючи гарній амуніції і власній рішучості, новопразькі рятувальники за будь-яких обставин залишаються кращими з кращих і практично ніколи не підводять своїх земляків.

Поделитесь