понеділок, 4 червня 2018 р.

Як вирішуються екологічні проблеми на Олександрійщині?

У попередньому номері «Сільського вісника» ми розповіли нашим читачам про жителів Аджамки, які взялися за вирішення місцевих екологічних питань. Чи працює подібна стратегія у нашому районі, дізнавався наш кореспондент, для цього інтерв’ював керівників шкіл району і експертів галузі.
«Два роки тому для поліпшення роботи техперсоналу школи і вирішення екологічних питань селища Приютівка ми започаткували у закладі програму сортування побутових відходів. Зробили спеціальні ємності, підписали їх і почали сортувати скло, пластик, папір. Про це оголосили серед дітей і техперсоналу. Але скло майже ніхто з дітей не здавав, зносили переважно папір та пластик. Потім адміністрація закладу все здавала у пункт прийому в Олександрії. Вже за рахунок невеликої виручки купували крейду й канцелярію. Таким чином привчаємо молодь до порядку і шануємо працю техперсоналу. Ініціативу започаткували у рамках реалізації ідей учнівського самоврядування. З цього маємо не скільки прибутки, стільки виховуємо в дітях екологічну свідомість», – ​розповідає директорка закладу Тетяна Лещенко.

Дещо інша ситуація склалася у Новопразькій школі. «На даний час ми здаємо лише макулатуру. До того намагалися здавати батарейки та скло, – ​акцентує керівник закладу Наталія Федяєва, – ​однак, останні діти здавали неохоче і ми відмовилися від їхнього збору. Тепер у спеціальні коробки сортуємо тільки папір – ​його збирається найбільше. Вторинна сировина є щоденно і здається за потребою. У закладі макулатурою опікується наш шкільний бібліотекар, а пластиком і склом – ​завгосп. Вирішення екологічних проблем для нас – ​не примус, а елементарна звичка і всі загалом задоволені».
Як з цим складається у Добронадіївській школі, розповів Олександр Єфімов, її очільник. «Свого часу ми сортували вторинну сировину різного характеру, але виявили, що інтерес у дітей до того невеликий. Не цікаво їм сортування пластикових пляшок, скла чи інших матеріалів. Тому адміністрація пішла іншим шляхом – ​визначили, що найбільше їх цікавить і таким чином другий рік збираємо лише кришечки від пластикових пляшок. Вони йдуть на виготовлення протезів для учасників АТО. Є для цього спеціальні урни. У закладі лише 84 учні, а тому маємо невелику кількість матеріалу. Відповідальна за збір кришок голова піклувальної ради школи Тамара Шетиля – ​опікується темою понад півроку. Жодного разу кришечки ще не здавали. Також паралельно проводимо списання книг у переробку зі шкільної бібліотеки. Скло ніколи не збирали, бо діти практично не користуються скляною тарою. Про сортування пластику і скла відгуків гарних небагато і резону ним займатися немає. Найбільше дітей зацікавлять пластикові кришечки і ми пішли їм назустріч. Цим питанням активно опікується наш вчитель екології Вадим Федоров. До всього ж, в окрему ємність намагалися збирати батарейки, однак куди їх потім здавати – ​питання. Відправляти до Львова нерентабельно, і ми цього не робимо».
Косівський НВК не відстає від своїх попередників. « У школі є урни для сортування вторинної сировини, всі промарковані, однак на тому все і закінчується – ​діти практично не зносять сміття до школи, адже у селі є достатньо великий пункт прийому вторсировини, який працює з минулого року. Там приймають скло, пластик, папір й інші матеріали. Тому потреба відпадає сама по собі. Ми не змушуємо дітей, бо проти цього будуть і самі батьки. Та і навіщо цю сировину нести до школи, коли це можна зробити по дорозі до навчального закладу», – ​підкреслює директор Людмила Руденко.
Не менш відповідальні у ставленні до екології краю і вихованці Ізмайлівської школи. «Уже 3 роки у закладі встановленні спеціальні урни для сортування сміття і все йде досить ідеально. Окремо сортуємо пластик, папір і скло. Але збираємо відходи лише виключно по закладу. З дому діти не приносять. Немає такої потреби, бо головне завдання нашого закладу привити їм екологічну свідомість. Тому школярі за необхідності допомагають із розфасовкою паперу техперсоналу. Учнів – ​всього 95, тому великих об’ємів не маємо. Зиску від сортування відходів – ​не шукаємо, та вирішуємо виключно побутові проблеми», – ​зазначила директорка Олена Красюк.
Про свої переваги і недоліки в сортуванні сміття говорить і керівник Користівської школи Віктор Правий. «Свого часу мали постійні урни для сортування сміття і проводили акції для сортування батарейок. Та практичного застосування ні те, ні інше не знайшло, – ​каже він. – ​Зараз сортуємо папір, здаємо нечасто, і то переважно чернетки, застарілі книги-зошити, що діти приносять з дому. Тобто організовуємо лише збір макулатури з відходів освітнього процесу. Раніше ж епізодично збирали все. 5 років тому дітей уже привчали до вирішення екологічних проблем. А тепер раз у півроку звозимо вторинну сировину в Олександрію. Але часто відправляти не доводиться, – ​максимум раз у 8 днів. Від збору батарейок вже категорично відмовилися, бо утилізувати ніде».
Інакша ситуація у Войнівській школі. «Майже 2 роки маємо ємності для сміття, сортується пластик і папір переважно і мало його, тому практично не здаємо, – ​наголошує Світлана Покотило, її керівник. Це відбувається майже щодня, але практикуємо і акції для постійного збирання сміття. Дітей зажди призвичаїмо до роздільного сортування, аби не тільки у школі, а й в побуті розумілися добре і були відповідальними людьми».
Аналогічні ситуації є у Попельнастівській та Протопопівській школах. «2–3 роки тому встановили саморобні урни. Всі стоять окремо. Не збираємо тільки батарейки, бо нікуди діти. В Олександрії немає їх утилізації, а транспортувати в інше місто  дорого. Збором і сортуванням паперу займається наш шкільний бібліотекар – ​педагог-організатор і він же підшукує місця утилізації. Також заклад проводить ліквідацію карантинних бур’янів, залишків у шкільній їдальні», – ​говорить директор Володимир Наврось.
«Урни у школі є, але сортування сміття проводиться стихійно. Також організовуємо нерегулярні акції щодо збору сміття. Просто територія у нас достатньо чиста і потреби в масових акціях чи постійному сортуванні немає. Складаємо окремо папір та пластик і вже вийшли на достатньо якісний рівень. Таким станом справ у нас всі задоволені і змінювати цю систему не збираємося», – ​зазначила Валентина Бєляєва – ​директор навчального закладу.

Також екологічним станом справ ми поцікавилися у районного еколога Ліни Соколенко.

З її слів, впровадження роздільного сортування сміття по району – ​дуже актуальне питання. Нещодавно при Олександрійській РДА створена комісія, – ​розповідає Ліна Соколенко. – ​Ми обстежуємо сміттєзвалища і жодне не облаштоване для роздільного сортування – ​а їх 27 по району і два, зокрема, у Новоселівці. Їх варто дооблаштувати згідно з Законом України про відходи, який у районі не діє. Основна причина – ​брак коштів у місцевих бюджетах. Потрібно виконувати закон і передбачати у бюджетах кошти саме для вирішення екологічних проблем. Інакше не уникнути катастрофи із забрудненням повітря, води, ґрунтів, і всього навколишнього природнього середовища, а результат – ​низка захворювань. Це вам і алергії, онкологія та інші. Наразі на 5 років в районі розроблена Програма охорони навколишнього природного середовища. Прийматиметься на найближчій сесії у червні і є декілька пунктів, які охоплюють, зокрема, поводження з побутовими відходами. Також маємо вирішити проблему зі збереження зелених насаджень. У тому числі, унікальних ландшафтних середовищ. Адміністрація нині опікується розширенням природно-заповітної мережі. Починаючи з цього року, створюємо три заказники: два ландшафтні і один орнітологічний. Велику увагу приділяємо геологічній пам’ятці «Червоний камінь» на території села Куколівка, там створимо заказник. Олександрійська РДА переймається збереженням малих річок – ​Бешка і Кам’янка. Нас підтримує й область, і держава.
У деяких сільрадах не один рік відновлюються застарілі водогони. Наприклад, активно в Андріївці, Лікарівці, Приютівці. З районного фонду виділялися кошти на ремонт гідроспоруд. Зараз держава нас дуже підтримує, звертає особливу увагу на екологію. Активно запроваджує нові механізми і реалізує нові і нові програми в екологічній сфері. А декілька сільських рад нещодавно надали пропозиції щодо облаштування очисних споруд на шкільних котельнях. Питання збереження ґрунтів теж актуальне, і на окремих територіях робитимуть землеукріплення. Все робиться з однією метою, щоб не змивалися ґрунти, і цим також опікуємося. Пропозиції з питань природо-охоронному напрямку надходять від різних сільрад.
Також ми поцікавилися, як справи з облаштуванням Новопразького сміттєзвалища, про яке не так давно повідомляли. За словами керівника КП «Новопразьке» Сергія Ланіна, з дня на день документи підпише губернатор області Сергій Кузьменко, і розпочнеться облаштування сміттєзвалища відповідно до законодавчо встановлених норм.

Поделитесь