пʼятниця, 2 лютого 2018 р.

Україна і світ

Ось і скінчився січень - перший місяць нового року. Позаду, фактично, більша половина зими. Швидко, душе швидко спливає час, а разом з ним ще швидше світ рухається вперед. Чи встигаємо ми за тими змінами, що так приваблюють Україну. Спробуємо проаналізувати, що помітного сталося за цей місяць. 
Згадаймо передусім про те, що з січня 2018 року доходи громадян трохи зросли, але через інфляцію, українці практично це не відчули. Аналітики констатують, що 60-70% українців на сьогодні за межею бідності. «І, скоріш за все, таких людей буде ще більше, у той час як найбагатші люди стали багатшими на 40%», - говорить, зокрема, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики, політолог Руслан Бортник. Спираючись на різного роду соціологічні дослідження, він також констатує, що в Україні продовжує осідати довіра суспільства до влади загалом. 

Проте, можемо констатувати, що ці мінуси українська влада вдало компенсує, спілкуючись публічно з іноземними партнерами на міжнародних майданчиках. Останній приклад – Світовий економічний форум у Давосі, де наш Президент провів низку помітних зустрічей, та вкотре нагадав світовим лідерам про Україну. Щоправда, попри заяви українських дипломатів, йому так і не вдалося зустрітися з лідером США Дональдом Трампом. Говорять, через велику зайнятість останнього. Тож не виключено, що анонсована зустріч була лише бажанням Петра Порошенка. 
Однак, відзначимо й інше: на полях Давоського економічного форуму Петро Олексійович зустрівся з головою – розпорядником МВФ Крістін Лагард. Ця зустріч важлива тим, що мотивує наших можновладців прискорити виконання взятих зобов’язань. Пригадаймо, що торік Україна так і не дочекалася чергового траншу від МВФ через затримку прийняття деяких законів. Нині ж керівники України воліють піти на всі вимоги фонду аби отримати бажану фінансову допомогу. Адже у поточному році потрібно буде погашати зовнішніх боргів більше, ніж у 2017 році. Тільки по держборгу ця сума сягає 4,3 млрд дол., тоді як у 2017 році цей показник був на рівні 3,3 млрд дол, говорять провідні економічні експерти. 
Очікуєтеся, що цього року Україна отримає від МВФ 1,9 млрд. доларів США і вони автоматично підуть в рахунок боргу. Але, щоб отримати їх, слід таки виконати домашнє завдання. У рамках угоди з МВФ, ЄС та іншими організаціями Україна взяла на себе цілу низку зобов’язань - земельна, медична, пенсійна реформи, реформа фінансового сектору, ЖКГ (в окремих аспектах). Утім, багато «реформ» ще не реалізовані, деякі прийняті, але почнуть діяти тільки з 2018 року.
Важливо, що ухвалений вже закон про приватизацію державного майна. На черзі – ЗУ «Про антикорупційний суд», прийняття якого поки що гальмуєтеся через різні неузгодженості. Наприклад, внесений Президентом проект закону не влаштував кредиторів, тепер в адміністрації Глави держави вносять зміни у закон, як того вимагають наші закордонні партнери. 
У цьому контексті слід згадати ще одну вимогу МВФ – підвищення ціни на газ для населення. Приблизно на 8,3%. В урядових кабінетах говорять, що підвищення може статися вже у квітні. Якщо ціну на газ, справді, піднімуть, то вочевидь це потягне і зростання тарифів.
Але такі дрібниці мало турбують кредиторів. Найбільше, на що звертають вони свою і нашу увагу, так це регрес в питанні боротьби з корупцією. Україна не має на цьому фронті значних досягнень. Такого висновку дійшли члени Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів. Свій звіт вони присвятили Україні і оприлюднили у вівторок, 30 січня, у Страсбурзі. Востаннє експерти оцінювали ситуацію в Україні у 2009 році. 
Ось ще одна малоприємна інформація стосовно України: ми ввійшли до переліку країн із проблемами з продовольством. На перший погляд, цього не може бути. Але в наших реаліях ситуація саме така. Дається взнаки військовий конфлікт на Донбасі. Як зазначено у доповіді Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) і Всесвітної продовольчої програми (ВПП), підготовленої для Ради безпеки ООН, Україна, у зв’язку з військовими діями на Донбасі, увійшла до переліку з 16 країн, де відзначаються проблеми з достатніми обсягами продовольства. Йдеться, звичайно, про схід країни, де близько 26% людей із неконтрольованих районів і 15% населення з контрольованих районів у постраждалих від конфлікту Донецькій і Луганській областях були недостатньо забезпечені продовольством станом на червень 2017 року.
Цікаво, що доповідь про продовольчу безпеку охоплює 16 дуже бідних країн і ми у цьому списку. Крім України, у ньому - Афганістан, Бурунді, Центральноафриканська Республіка, Демократична Республіка Конго, Гвінея-Бісау, Гаїті, Ірак, Ліван (щодо сирійських біженців), Ліберія, Малі, Сомалі, Південний Судан, Судан, Сирійська Арабська Республіка та Ємен, а також район озера Чад.
Боляче, що Україна продовжує втрачати своїх громадян не лише через війну на сході країни, не лише через трудову еміграцію, а ще й через теракти, які забирають людські життя. Особливо боляче, коли йдеться про земляків. Такі тривожні новини завжди лишають у наших серцях гіркий смуток та невимовний біль. 
 Січень запам’ятався нам терактом у Кабулі, де загинули сім українців - заробітчан. Серед них троє з Кропивницького. Прощалися з ними 25 січня. Це був День жалоби у зв’язку із загибеллю трьох жителів міста під час афганського теракту: стюapдеси aвіaкoмпaнії «Укpaїнські кpилa» Кaтеpини Сергіївни Пaсенчук, a тaкож співробітників aвіaкoмпaнії «УPГA» Вaлеpія Миколайовича Кapдaшa і Олексaндpa Дмитpовича Дикoгo. Світла їм пам’ять. 
Сумну звістку приніс і останній день січня: у Києві помер перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк. Справжня людина-легенда. Буквально на днях, а саме 28 січня, йому виповнилося 67 років. 
Як повідомили українські ЗМІ, Каденюк помер раптово під час пробіжки в районі Царське Село в Києві. З цього робимо висновок, що до останніх днів свого життя він підтримував себе у нормальній фізичній формі, не розлучався зі спортом, був активним. 
Пригадаємо, що космічний політ на американському шаттлі Columbia Каденюк здійснив з 19 листопада по 5 грудня 1997 року. Під час польоту проводив біологічні досліди, пов’язані з рослинами. Він - автор п’яти наукових праць, торік видав книгу з назвою «Місія - Космос».
А тим часом, поки одні оплакують своїх рідних, інші думають про те, як узаконити чи приховати своє незаконне збагачення. У розпал подання е-декларацій у Верховній Раді зареєстрований законопроект, мета якого унеможливити притягнення чиновників до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Законопроект фактично пропонує легалізувати приховування корупційного майна чиновників через оформлення його на третіх осіб - дружин, дітей, тещ, бабусь та інших надійних родичів.
Аналітики переконані, що депутатська ініціатива повністю знищить відповідальність за незаконне збагачення. На їхню думку, ухвалення цього законопроекту призведе до закриття сотень гучних кримінальних справ. «Справа військового прокурора Костянтина Кулика, який не може пояснити свої величезні статки, справи народних депутатів, суддів, статки яких перевищують їхні доходи, записані в деклараціях. Усі ці справи, які розслідує НАБУ, опиняться під загрозою. Цей законопроект ставить все з ніг на голову», - вважає головний експерт групи з антикорупційної боротьби Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов. Як будуть розгортатися події навколо цього законопроекту, ми дізнаємося з центральних ЗМІ. 
А в мене, наостанок, знову про земельну децентралізацію. 31 січня 2018 року Уряд прийняв розпорядження, відповідно до якого Держгеокадастр має передати землі державної власності за межами населених пунктів у комунальну власність об’єднаних територіальних громад до кінця 2018 року. У Міністерстві аграрної політики та продовольства України говорять, що процес почнуть з інвентаризації земель ОТГ, які до цього часу не були передані у користування. «Перші ОТГ отримають землю вже в березні. До кінця року плануємо цей процес завершити», - сказав перший заступник аграрного міністра Максим Мартинюк.
 Новина і справді обнадійлива. Але, яка доля буде тих законопроектів, що зареєстровані у Верховній Раді і чекають на своє ухвалення. Намагаюся розібратися, чому так багато розмов навколо теми земельної децентралізації і так мало скоординованих кроків між Президентом України, прем’єр – міністром і Верховною Радою? І що робити з існуючими законами, в яких прописані інші законодавчі норми стосовно землі за межами населених пунктів. Чи не призведе законодавчий колапс до чергових рейдерських захоплень земель? 
 Поки я розмірковувала над цими питаннями, їх в деякій мірі прокоментував віце – прем’єр міністр Г. Зубко. Він, зокрема, назвав «проміжним кроком» до земельної децентралізації рішення Гройсмана передати землі об’єднаним громадам. За його словами, аби розпочати повномасштабну земельну децентралізацію в Україні лише урядового розпорядження про передачу с/г земель у володіння та розпорядження об’єднаним територіальним громадам (ОТГ) у комунальну власність не достатньо. 
 Але, як в подальшому будуть корелюватися між собою, наприклад, президентський законопроекту № 7363, у разі ухвалення, і розпорядження Гройсмана – Зубко прокоментувати не зміг. Він лише додав, що наявність закону – невід’ємна частина реформи, адже в Україні саме закон має найвищу силу після Конституції.
Отже, як будуть вирішуватися земельні питання, у тому числі і в наших об’єднаних громадах, покаже час. А ми напишемо про це у районному часописі. 
З повагою Ірина Балашова.

Поделитесь