Про децентралізацію, погані дороги та утворення Новопразької ОТГ

В Україні закінчилася святкова половина січня, і ми знову занурилися у буденні справи. Як завжди, нас цілком і повністю поглинули сім’я, робота, думки про хліб насущний. А на додачу – ​новини про новий політичний рік, що невпинно наближає нас до чергових президентських виборів. Їхній подих ми вже відчуваємо: влада активно підкидає нам різні проекти і законопроекти заради нашого з вами кращого життя. Наприклад, реформа децентралізації вже третій рік є топ – ​темою чиновників усіх рівнів, які рекламують її та закликають території до об’єднання. А тих, що об’єдналися, називають першопрохідцями і не втомлюються ставити у приклад іншим. Мовляв, повноважень і ресурсів в об’єднаних громадах стало більше, а значить більше і можливостей робити своє життя кращим. Словом, децентралізація - найуспішніша реформа в Україні.
Та попри це й досі гальмується «земельне питання» для об’єднаних територіальних громад. Хоча щонайменше чотири законопроекти з цього приводу вже зареєстровані у Верховній Раді, у тому числі й урядовий. Однак, розглянуті вони не всі. І досі не ухвалені. Тепер же маємо ще один – ​президентський.

Як повідомляють центральні ЗМІ, у грудні Петро Порошенко вніс до парламенту законопроект про передачу землі за межами населених пунктів у комунальну власність об’єднаним територіальним громадам. Цим документом гарант Конституції ініціює зміни до низки законів, щоб передати радам ОТГ право розпоряджатися державними землями поза населеними пунктами. Що, за підрахунками експертів, збільшить місцеві бюджети щонайменше на 20 відсотків. З одного боку – ​можна порадіти такій ініціативі, нарешті питання земельної децентралізації вирішиться. А з іншого – ​чому ж так довго зволікають? Як би не це, симпатиків у реформи місцевого самоврядування було значно більше. Та, схоже, у влади свої плани.
Не секрет, що корисні рішення завжди краще ухвалювати під вибори. І дарма, що об’єднані громади наразі втрачають час і ресурси. Та не мають можливості капітально поліпшувати свою інфраструктуру. Згадаймо, хоча б про стан сільських доріг. У наших селах з ними суцільна біда. І так триває з року в рік. Місцеві керманичі розводять руками: коштів у сільському бюджеті на ремонт доріг немає. Та не всі воліють з цим миритися. Бувають випадки, коли через погану дорогу селяни виходять з протестами і навіть перекривають рух транспорту на великих магістралях, щоб тільки чиновники у районі чи області звернули на їхню проблему увагу. Зрозуміло, що це неприйнятний варіант.
Є й інші приклади, зокрема, і в нашому районі. За дорогу у своєму селі Степанівка Андріївської сільської ради, вже тривалий час бореться наш постійний дописувач і читач Володимир Довгалюк (читайте про це на 3-й сторінці – ​авт.). Спочатку він нагадував сільському голові про його передвиборну обіцянку стосовно ремонту доріг у селі, а потім, зрозумівши, що питання вирішити швидко не вдається, почав писати у різні інстанції. У тому числі і до нашої газети. 
Таким чином, практично, узяв питання під свій контроль. І навіть отримав результат – ​найпроблемнішу ділянку дороги по вулиці Польовій сільський голова таки знайшов можливість трохи підрівняти щебнем. І навіть домовився з керівником базового підприємства, що навесні знову, об’єднавши зусилля, вони приділять дорогам в Андріївці більше уваги. Та чи вдасться їм відремонтувати всі проблемні дороги у селі – ​велике питання. Бо замало лише бажання сільського голови виправити ситуацію з дорогами. Тут потрібен системний підхід – ​новації з розширення повноважень громад у сфері земельних відносин, що дасть додатковий ресурс у місцеві бюджети. Бо, як не крути, інших ресурсів, ніж земля, у сільських жителів просто немає.
Добре розуміють це керманичі країни, законодавці. Та докорінно виправляти ситуацію не поспішають. Є надія, що змінить її, хоча б для ОТГ, президентський законопроект, який, можливо, депутати ухвалять швидко, а не під самі вибори.
Щоправда, є припущення, що питання знову може пригальмуватися через інші обставини. Наприклад, експерти зазначають, що важливою проблемою сьогодні є велика кількість неоформленої сільськогосподарської землі. За підрахунками Світового банку, за останні два роки кількість «тіньової» землі в Україні зросла до близько 12 млн га. Це майже 30% всіх сільськогосподарських земель у державі. Тож актуальності не втрачає питання інвентаризації наявних угідь та нормативно-правової оцінки сільськогосподарських земель, говорять експерти.
А тим часом, наповненням бюджетів активно займається податкова інспекція і нагадує про календарні терміни декларування доходів за минулий рік. У першу чергу, йдеться про декларацію з плати за землю. Документи про це слід подати не пізніше 20 лютого, говорять олександрійські податківці.
Також податкова нагадує одно- осібникам про декларування доходів, що отримані у 2017 році. Подати декларацію про доходи необхідно до 1 травня і самостійно сплатити суму податкового зобов’язання до 1 серпня 2018 року. 
Для субєктів е – ​декларування, до яких належать особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, період декларування доходів також розпочався з 1 січня і триватиме до 1 квітня, про що зазначено у ЗУ «По запобігання корупції». Важливо знати, що повну інформацію про свої доходи за підсумками 2017 року можливо отримати в Олександрійській ДПІ лише після 20 лютого, йдеться в офіційному повідомленні місцевих податківців.
І насамкінець кілька слів про топ – ​тему наших днів. Повернуся до децентралізаційних процесів в Олександрійському районі. В активній фазі нині перебуває створення Новопразької об’єднаної громади. 12 січня пройшли громадські слухання у Шарівській та Пантазіївській сільських радах. Жителі цих територій переважною більшістю голосів підтримали пропозицію щодо об’єднання у громаду з центром у Новій Празі.
Іншою виявилася ситуація у Митрофанівській сільській раді Новгородківського району. За результатами громадських слухань її жителі не підтримали пропозицію селищного голови Ольги Горбенко щодо об’єднання в одну громаду. Думки людей з цього приводу розділилася і в Петрокорбівській сільській раді. Лише частина місцевих жителів оцінила і підтримала ідею утворення спільної громади, решта (с. Білопіль) – ​висловили свою незгоду з пропозицією новопразьців. Наступний крок – ​депутати сільських рад Петрокорбівки та Митрофанівки розглянуть питання про об’єднання на пленарних засіданнях сесій рад.
Як розгортатимуться події далі – ​покаже час. А ми напишемо про це у районному часописі.
З повагою Ірина Балашова.