Не один мільйон потрібно, щоб відремонтувати сільські дороги

Володимир Довгалюк
До редакції «Сільського вісника» вдруге звернувся мешканець Олександрії – ​пенсіонер Володимир Довгалюк. У одному з попередніх номерів ми розповідали про його проблему. Зокрема, що дорога по вулиці Польовій у селі Степанівка Андріївської сільради потребує відновлення й ремонту. Ми вирішили відреагувати на це звернення і цього разу та разом з ним відвідали даний об’єкт. Оглянули дорогу і зустрілися з громадськими активістами й сільським головою Віктором Близнюком. Таким чином докорінно з’ясували, у чому справа.

На місці ми пересвідчилися, що дорога на зазначеній ділянці підсипана щебенем, але не 500 метрів, як вказував раніше сільський голова. Пенсіонер скаржиться, що у даній ситуації надана неточна інформація і тому висловлює свій протест. Каже, що просто бажає, щоб люди на селі жили краще. І зазначає, що на деяких ділянках дороги є вибоїни, їх треба підсипати. Ми в тому переконалися. Варто також сказати, що загальна протяжність вулиці Польова складає десь 1300 метрів. І у кількох місцях є проблеми.
«Неодноразово Володимир Семенович звертався до різних інстанцій і нарікав на проблеми з сільською дорогою в Степанівці, – ​говорить 52-річний Володимир Уваров, громадський активіст і член виконавчого комітету сільради. – ​Ходив  ​куди завгодно: до депутатів, райдержадміністрації, прокуратури та інших установ. Пропускав тільки сільську раду. Ні на виконкомі, ні на сесії ніколи не бував. У 2017-му жодного разу не йшов на діалог».
Вулиця Польова у Степанівці завжди була грунтова. Навіть у радянські часи не було спроб її заасфальтувати.
«Ми розуміємо, що цю дорогу треба підсипати. І по можливості з сільського бюджету виділяються кошти. Але їх часто бракує. Кар’єру у районі немає, щоб завозити сюди дешевий щебінь. Та й без того проблем у селі вистачає. Це й підтримка ФАПу, дитячого садка, школи. А Володимиру Семеновичу тільки щебінь подавай. І, правда, цього року за кошт сільради ми підсипали критичний відрізок дороги. Але від дощів його заливає глиною, бо ландшафт такий. Але Довгалюк все одно хоче, щоб дорогу ще підсипали. Думає, певно, що як Уряд намагається відновити головні артерії, то і ми маємо це зробити. Але ж ми просто невелика сільська рада. При цих копійчаних бюджетах зробити таке нам не під силу», – ​поділився своїми думками Володимир Уваров.
На вулиці Польовій не один рік мешкає 64-річний пенсіонер Микола Шпільовий. Він також ділиться з нами обставинами справи.
«Це ж не один мільйон потрібно, щоб підсипати сільську дорогу. Місцевість така, що тут балка. І в дощ, і в сніг – ​глина змивається. І підсипай, не підсипай, а все лишається під глиною, – ​каже пан Микола. – ​З 2001 року я тут мешкаю. Переїхав сюди з Олександрії. Перші роки тут ніхто нічого не робив. Попередній голова Чемойдан не підсипав, але розрівняв дорогу грейдером. Після нього прийшов Віктор Олексійович і двічі грейдерував вулицю. Але місцевість особлива. Та ще й за два метри від дороги – ​поля. З кожним роком приорюються до дороги. І вона починає сильно обсипатися. Та й з полів несе багнюку. Не раз її вже підсипали. Пам’ятаю, що коли вибирали депутатом Сергія Кузьменка, то він привозив сюди шість машин щебеню. Можна сказати відновив вулицю. Потім кожен господар, який тут живе і сам собі дорогу ремонтував та підсипав, бо сільський бюджет не гумовий. Я сам знаю, що коштів не вистачає, бо 12 років депутатом. Знаю, куди вони йдуть. І певен, що у нас робиться все можливе, щоб жилося краще. І Віктор Олексійович тому завжди сприяє».
«При опитуванні жителів Польової люди висловили думки, що добре розуміють дану проблему. Разом прийняли пропозицію, що кожного року дорогу треба засипати щебенем по 100–200 метрів. Також я мав розмову з керівником базового господарства ПАТ «Райагрохім» Сергієм Кітаєвим, і він пообіцяв, що підтримає нас у вирішенні даного питання. З весни ми підсипемо критичні ділянки», – ​підкреслив наостанок сільський голова Віктор Близнюк.
Н. Луценко.