С. Лум’яник про РЕФОРМУВАННЯ СЛУЖБИ, БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, ЗАБОРОНУ РЕАЛІЗАЦІЇ ДОМАШНЬОГО МОЛОКА та інше

Служба ветеринарної медицини району останні кілька років переживає нелегкі часи. Довелося поборотися з африканською чумою свиней, випадками сказу тварин; пройти етапи реформування служби та входження її в склад Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Саме про процес реорганізації служби та минулорічні результати роботи напередодні традиційної підсумкової наради ми поспілкувалися із начальником районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Станіславом Лум’яником.
– За останні кілька років ваша служба неодноразово реформувалася. Яка нинішня структура районного управління Держпродспоживслужби?
– Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів утворена у вересні 2014 року на базі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби і до неї приєднали Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу.

Через рік були утворені територіальні органи, як самостійні юридичні особи. Таким чином новостворене управління Держпродспоживслужби стало правонаступником управління ветеринарної медицини з власним фінансуванням з Державного бюджету та штатом з 12 чоловік. Але вже наприкінці 2016 року на службу чекала наступна хвиля реорганізації, внаслідок якої управління перестало бути самостійним, і його, як територіальний підрозділ, у 2017 році приєднали до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, яке очолює Ігор Романович Бойчук. Він призначає начальників районних управлінь і за погодженням з територіальними керівниками – ​фахівців інспекторської ланки.
На даний час я очолюю Олександрійське районне управління, до складу якого входять два відділи. Відділ безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини очолює в. о. начальника відділу Олександр Анатолійович Сіленко. На керівника відділу, головних спеціалістів Валентину Василівну Васілову і Валентину Олександрівну Чередниченко, а також лікаря ветеринарної медицини Володимира Лук’яновича Шкуринського покладені функції контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів. Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства очолює Анастасія Валеріївна Чижик, яка є моїм заступником. У відділі працює спеціаліст Тетяна Володимирівна Членова та документознавець Наталія Андріївна Мосіна.
Безпосередньо профілактикою і лікуванням займається лікарня ветеринарної медицини, яка з цього року переходить із обласного фінансування на державне. Очолює заклад Олена Василівна Дробот. Структурними підрозділами лікарні є Новопразька дільнична лікарня, шість дільниць – ​Олександрівська, Попельнастівська, Щасливська, Червонокам’янська, Протопопівська, Звенигородська; чотири пункти – ​Головківський, Косівський, Куколівський та Новопразький. Характерно, що очолюють дільничні установи переважно жінки. У лікарні працює 35 чоловік, у відомчій службі 24 фахівці (їх утримують сільгосппідприємства). 
А тепер давайте трохи проаналізуємо, яке навантаження лягає на працівників ветмедицини. На території району маємо 26 сільських і селищних рад, до складу яких входить 75 населених пунктів, а дільниць маємо усього 11, в яких працює по 2–3 чоловіка. Для прикладу, Протопопівська дільниця обслуговує 14 сіл. Чи в змозі якісно працювати ветеринарні фахівці?! Думаю, тут коментарі зайві.
Та які б проблеми не виникали у роботі, ми маємо повсякчас дбати про збереження стабільної епізоотичної ситуації, слідкувати за безпечністю та якістю харчової продукції, що виробляється та реалізовується в районі. Тож ветеринарні працівники повною мірою забезпечують проведення щеплень тварин проти сказу, сибірки, класичної чуми свиней, дослідження тварин на туберкульоз, лейкоз, бруцельоз тощо.
– А які основні завдання покладені на інспекторську ланку служби?
– Районне управління забезпечує охорону території району від занесення збудників особливо небезпечних хвороб; здійснює державний нагляд (контроль) за тваринами, харчовими продуктами; безпечністю харчових продуктів у процесі їхнього виробництва; переміщенням тварин, харчових продуктів, інших об’єктів санітарних заходів, пов’язаних з продуктами тваринного походження; дотриманням законодавства щодо ідентифікації та реєстрації тварин; забезпечує захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей. Наші фахівці аналізують причини і умови виникнення та поширення хвороб тварин, організовують заходи щодо локалізації та ліквідації спалаху заразних хвороб, готують пропозиції та рекомендації щодо їхньої профілактики. Здійснюємо також державний санітарно-епідеміологічний нагляд (контроль) за дотриманням санітарного законодавства в районі.
– На сьогоднішній день заборонені перевірки. Тож якимось чином ви контролюєте заклади торгівлі і харчування?
– Наші державні інспектори при проведенні заходів щодо державного ветеринарно-санітарного нагляду (контролю) за безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів керуються чинним законодавством. Поки існує заборона на перевірки, ми працюємо у складі робочої групи райдержадміністрації. Минулоріч обстежили практично усі заклади торгівлі і харчування. Додам, що у районі 143 магазини та 11 кафе. Коли обмеження знімуть, ми будемо проводити свої планові перевірки. Об’єктами для контролю можуть бути навіть промислові магазини, якщо у них використовується питна вода.
– Які найпоширеніші порушення у цих закладах?
– Робочою групою виявлено ряд недоліків в обстежених закладах торгівлі з реалізації продовольчих товарів та закладах громадського харчування. Здебільшого їхні території не облаштовані належним чином, без твердого покриття, відсутні сміттєзбиральні майданчики та контейнери, продавці працюють без санітарного одягу і без особистих санітарних книжок, порушуються терміни реалізації та температурний режим. Є і позитивні приклади – ​кафе «Лагуна» у Приютівці, до них практично зауважень немає.
– Наскільки безпечно купувати продукцію тваринного походження на ринках?
– Моя порада усім покупцям продукції тваринного походження – ​купувати її на ринках, де вона перевіряється фахівцями. На стихійних ринках можна придбати дешевше, але де гарантія, що тварина була здоровою. Продавці, які реалізують продукцію у м’ясних павільйонах, мають представити довідку про клінічний стан тварини, яка йшла на забій (де зазначено, звідки ця худоба та який стан її здоров’я), а також надати тушу для ветеринарно-санітарної експертизи. У довідці також має бути вказана ідентифікація тварини.
Та слід додати, що фахівці лабораторії роблять аналізи усіх органів на виявлення захворювань, а от наявність у м’ясі антибіотиків не маємо змоги встановити. Антибіотики у продукти харчування потрапляють, як правило, через лікування ними тварин. І коли господар відправив на забій тварину до закінчення періоду виведення препарату із організму (в середньому 5–14 днів), то в м’ясі є його залишки. На жаль, антибіотик повністю не руйнується навіть при термічній обробці. Що доволі небезпечно, коли споживати таку продукцію постійно.
Разом з тим, до всіх виробників сирого молока застосовується обов’язкова вимога – ​це ідентифікація великої рогатої худоби. Відповідно до нині діючого законодавства, не має права здавати молоко на молокопереробне підприємство той селянин, корова якого не ідентифікована. Повторюсь, як і свиней на м’ясо або продаж. Про це ми постійно наголошуємо жителям району.
– Чи часто звертаються жителі району до ваших установ за ветеринарними довідками?
– Якщо оперувати цифрами за останні чотири роки, скажімо, до реформування служби і після, то кількість виданих довідок скоротилася майже втричі. У 2013 році було видано 7275, у 2014–5393, а вже в 2017–2460 довідок. А це, зрозуміло, і зменшення надходжень до бюджету.
Чому так складається? У зв’язку з реформуванням зменшилася кількість ветпрацівників у селах. Щоб не шукати фахівця, який живе на території, скажімо, іншої сільради, нечесні закупівельники м’яса доволі часто беруть довідки не з місця вибуття тварини, а у місті. Але хто тоді може гарантувати, що тварина не хворіла. Та й кошти за видані довідки йдуть у міський бюджет. Це питання я неодноразово порушував як на районному, так і на обласному рівнях. Так не повинно бути. Це водночас порушення чинного законодавства. Оскільки місцевий ветлікар знає, чи ідентифікована тварина, чи вона не хворіла, чи їй не кололи антибіотики. Це не тільки наші додаткові кошти, а головне – ​здоров’я людей.
– Як прокоментуєте зміни в законодавстві про заборону реалізації домашнього молока?
- По перше, заборона на продаж домашнього молока вступить в дію з 1 липня 2018 року. Це відбувається згідно з вимогами договору з ЄС, відповідно до яких в Україні мають залишитися три сорти молока: екстра, вищий і перший. А домашнє молоко належить до другого сорту. Одна з основних причин отримання молока низької якості – ​це гігієна утримання тварин, стан корівників, забруднення шкірного покриву, яке впливає на запах і смак молока; погана обробка вимені корів перед доїнням, чистота рук доярок, відер, рушників, фільтрувальних матеріалів. Водночас додам, що молоко, яке продають на ринках, значно краще за якістю від того, яке селянин здає у загальний котел. Бо на ринку молоко з чорним осадом, частинками соломи, гною ніхто не купить. Отримане шляхом ручного доїння молоко ніколи не матиме необхідних показників, що відповідали б євростандартам, оскільки умови утримання тварин мають бути майже стерильні, із використанням спеціальних доїльних апаратів із функцією миттєвого охолодження та унеможливленням прямого контакту з повітрям.
Водночас ми розуміємо, що ще й досі значна частка молока виробляється у приватних домогосподарствах. І для більшості селян його реалізація є основним джерелом доходу.
– З якими найбільш поширеними хворобами доводиться боротися працівникам ветмедицини?
– У 2016 році ми у доволі короткі терміни побороли велику загрозу – ​африканську чуму свиней. І, на жаль, у 2017 році мали два неблагополучних пункти по сказу тварин. При плановому профілактичному відстрілі бродячих тварин на території мисливських угідь Войнівської сільської ради у собаки виявили збудник сказу. Після проведених оздоровчих заходів карантинне обмеження скасоване. Наприкінці минулого року іншим неблагополучним пунктом визначено Світлопіль, де також встановлено факт захворювання на сказ собаки, яка покусала свою хазяйку. Жінка отримала належне лікування.
У неблагополучних населених пунктах проведено вакцинацію. Зокрема, у 2017 році щеплено 8108 собак і 7392 котів. У 2018 році отримали 2 тис. доз із 3,5 тисяч необхідних на перший квартал, і продовжуємо оздоровчі заходи.
Також у 2017 році в ФГ «Олександрівське» зареєстрували лептоспіроз ВРХ. Із 99 досліджених проб у 90 пробах виявлено лептоспіроносійство. Фасціольоз та парамфістоматоз овець зафіксували в ДП ДСП «Лікарівка 2» після планового копрологічного дослідження у 10 пробах із 30. Після проведених оздоровчих заходів в обох господарствах карантин було знято.
– Після виявлення африканської чуми свиней у підсобному господарстві Олександрійської військової частини у зону ризику потрапили і окремі села району. Які заходи проводяться щодо запобігання серйозного захворювання?
– У нашому районі постійно проводиться інформаційно – ​профілактична робота серед населення і керівників свиногосподарств щодо недопущення занесення збудника АЧС на територію району. Зокрема, проведено 319 бесід, розповсюджено 234 інформаційних листи. За 2017 рік щеплено 15274 голови свиней проти класичної чуми свиней (у т. ч. 7353 – ​у приватному секторі та 7921 – ​у господарствах). Керівникам господарств вказано рішенням ДНПК в разі неможливості утримувати свиней в «закритому режимі» свиноферму ліквідовувати і заводити другий вид тварин.
– Яка ситуація з епідемією кору у районі? Чи фіксувалися випадки захворювань?
– Єдиним засобом профілактики кору та запобігання ускладнень від нього є проведення профілактичних щеплень. Планова активна імунізація проводиться усім дітям, котрі не хворіли на кір до досягнення 1 року та введення другої дози вакцини за віком передбачено у 6 років згідно з календарем профілактичних щеплень.
У нашому районі протягом 2017 року та на початку 2018 випадків захворювання на кір не реєструвалося.
На початку 2017 року за кошти державного бюджету закуплено 780 доз вакцини «Пріорикс» для проведення додаткової імунізації проти кору. У вересні отримали 580 доз. За минулий рік вакцинація становить майже 97%, ревакцинація – ​майже 99%. Доросле населення не вакцинувалося.
У січні 2018 року планується отримати вакцину для продовження імунізації. Центр первинної медико-санітарної допомоги району щотижня повідомляє у Кіровоградську обласну лікарню про кількість вакцинованих дітей, кількість доз і їхні залишки. На 18 січня у районі було 40 доз вакцини «Пріорикс». В аптечній мережі міста та району вакцину проти кору не реалізують.
На жаль, на початку року у Кропивницькому зареєстрований і вірусологічно підтверджений випадок захворювання на кір.
– А яка ситуація щодо ботулізму?
На жаль, у районі захворіло на ботулізм троє людей. Сталося це після споживання домашньої консервації. Добре, що вони своєчасно звернулись у лікарню і усі вилікувались. Рекомендую при заготівлі домашньої консервації дотримуватися санітарних вимог (зокрема, ретельне вимивання та стерилізація).
– Як бачимо, чимало завдань стоїть перед ветеринарною ланкою району. Цікаво, чи визначилися уже з колективами, які найкраще спрацювали за підсумками минулого року?
– Ветслужба району минулоріч працювала злагоджено та ефективно. Завдяки своєчасному проведенню протиепізоотичних та ветеринарно-санітарних заходів, тваринництво в районі благополучне по туберкульозу та лейкозу.
Традиційно відзначимо кращих фахівців на підсумковій нараді 30 січня. Але вже зараз можу назвати, що найкраще спрацювали державні установи: Звенигородська дільниця ветмедицини (завідувач Н. Олійник), Червонокам’янська дільниця (завідувач С. Шпурик), Олександрівська дільниця (завідувач Ю. Татаров). Дякую за сумлінність в роботі її працівникам та завідувачам. Завдяки цим та іншим спеціалістам своєї справи маю тверду впевненість в тому, що всі покладені на ветслужбу обов’язки будуть успішно виконані.
Додам, що в умовах реформування працювати складно, але ми справлятємося. І це підтверджують щорічні рейтинги на рівні області.
Спілкувалася О. СТОРЧОВА.