понеділок, 15 січня 2018 р.

Центр надання адміністративних послуг працює для вас


Комфортний офіс, прозорий простір прийому замість коридорів та кабінетів, привітні адміністратори — це не картинка з-за кордону, а наші реалії. Саме так виглядає Центр надання адміністративних послуг населенню Олександрійського району, який діє уже чотири роки. З часу його відкриття громадянам стало простіше отримати інформацію або консультацію чи конкретну послугу в максимально зручній формі і в коротші терміни. Робота тут організована за принципом «єдиного вікна», коли прийом документів та видача результату надання адміністративної послуги здійснюється адміністратором центру. 

Про досягнення аграріїв району і якість українського зерна

2017 рік видався для аграріїв району складним та напруженим. Погода змусила виробників сільськогосподарської продукції докласти зусиль, щоб отримати хороший врожай зернових та зернобобових культур. Та, попри старання, досягти показників 2016 року не вдалося, аналізуючи минулий рік, повідомив Олександр Ткаченко, начальник районного управління АПР.
За його словами, далися взнаки незадовільні погодно – кліматичні умови. Ще з осені під час посівної, коли закладався врожай 2017 року, аграрії констатували брак вологи у ґрунті, і так було практично весь 2017 рік. Через це вперше за останні роки не вийшли на показник у 300 тис. тонн зернових, хоча й впритул до нього наблизилися, говорить О.Ткаченко. У першу чергу, підвели кукурудза та соняшник, що в цілому вплинуло на валовий збір зернових. Більш - менш порадувала пшениця. У 2017 році урожайність цієї культури на 2 центнери більша, ніж в цілому по області. Кращу, ніж в середньому по господарствах Кіровоградщини, дали врожайність ярий і озимий ячмінь. Трохи не добрав горох ( врожайність 18,5 ц/ га). Кукурудза, яка у попередні роки давала майже 50 ц/ га, торік лише - 41 ц /га. Не порадувала аграріїв і кількість зібраного врожаю соняшника. Урожайність цієї культури склала трохи більше 20 ц /га. Так само значно менші показники дала соя - 11 ц /га. І лише ріпак забезпечив стабільну врожайність на рівні 22 ц/га.
Тим не менш, аграрії району традиційно увійшли у п’ятірку кращих за показниками врожайності культур, говорить О. Ткаченко.
Щодо тваринницької галузі, то фахівці констатують: у садибах жителів Олександрійщини кількість худоби зменшилася, натомість у великих господарствах поголів’я ВРХ зростає. У даному випадку позитивну тенденцію демонструє МТК «Петриківське молоко», що у Новій Празі. Станом на 1 листопада 2017 року поголів’я ВРХ на комплексі складало 3854 голови, із них корів - 1928 голів. Загалом, по району поголів’я ВРХ по сільськогосподарських підприємствах становить 6720 голів, у тому числі молочного стада – 2805 голів. У 2018 році планується збереження та нарощування поголів’я. 
І насамкінець - кілька слів про якість українського зерна. Власною думкою з цього приводу поділився комерційний директор ТОВ «УкрАгроКом», депутат обласної ради Павло Фесюк. На його глибоке переконання, якість українського зерна має чимало запитань через зараженість амброзією та фузаріозом. «Зараз беремо участь у розробці обласної програми боротьби з амброзією», - говорить Павло Фесюк і наводить такий приклад: «Лише вдумайтеся: на території Кіровоградської області проживає 50 тисяч хворих на алергію, частковою причиною якої є саме амброзія. Люди витрачають на лікування до семи тисяч гривень на рік на людину. Сумарно це 350 млн. грн., що майже половина власних надходжень до обласного бюджету на рік. Не кажучи про те, що токсини потрапляють на стіл споживачеві через м’ясо. Якщо Україна найближчим часом не вживатиме серйозних заходів щодо боротьби з цим зеленим шкідником, ми ризикуємо потрапити під міжнародний карантин і тоді втратимо можливість експорту в низку країн Тихого океану, а можливо і Європи, - констатує Павло Фесюк. 
І. Балашова.

Від батька до сина

 Мені завжди було цікаво: за якими критеріями видатні художники обирали людей для своїх портретів. Вдивляючись у полотна, задумувалась: «Чому саме цю жінку чи це дитя вибрав митець?» Але тепер розумію, що всі люди, увіковічені художниками на полотнах, – ​особливі. Є в них, в кожному, своє, таке, чого немає в інших.
Я, на жаль, не маю хисту до малювання, але мені хочеться сказати щось гарне про особливих людей моєї рідної землі. До таких належать батько і син Васільєви, які проживають у селі Косівка.
Батько, Микола Іванович, корінний житель села. Виріс у працьовитій сім’ї колгоспників. Працював шофером у колгоспі, а пізніше на Костянтинівському розрізі. Це дуже розумний і начитаний чоловік, з ним легко спілкуватись. Але особливі його риси характеру: тонке почуття гумору, велика життєлюбність і любов до рідної землі. Від батька до сина Івана перейшли ці гарні риси. Чоловіки ніколи не скаржаться на долю. З усмішкою і гумором долають усі життєві негаразди та проблеми.
Як і належить сину такого батька, Ваня в 2010 році відбув на строкову службу в 25-ту окрему повітряно-десантну бригаду. Після армії пішов працювати. А потім усіх оглушили тривожні події на Луганщині та в Донецьку. Ваня вже мав дружину й сина, коли пролунав дзвінок з військкомату. Хтось має захищати Україну, тому молодий і здоровий чоловік навіть не роздумував. У навчальному центрі «Десна» отримав навички оператора-стрільця БМП‑1 і потрапив до військової частини у Кривому Розі. Разом з товаришами 5 вересня 2015 року добровольцем був направлений для ротації до Донецького аеропорту. По дорозі колону добровольців розділили і Ваня Васільєв потрапив на передову біля с. Широкине, потім- передова біля с. Гранітного.
Карі, зі смішинкою, очі худорлявого молодого чоловіка враз стають до болю глибокими і сумними, коли він згадує, що багатьох хлопців, які пішли разом з ним в АТО по призову з Олександрії, вже немає в живих. Говорить, що війна одразу відсікає все несправжнє і боягузливе. Там, на передовій, все справжнє. На кожного, чиє плече поруч, можна покластися як на себе самого. І різниці немає між офіцерами й рядовими. Перед обличчям небезпеки всі рівні. З болем згадує, як вдвох з командиром зв’язківців, до речі теж олександрійцем, потрапили під обстріл. Офіцер і рядовий, маючи два ріжки патронів і дві гранати на двох, пліч-о-пліч відбивались від ворога. Добре, що свої почули перестрілку. Офіцер-зв’язківець, який мав позивний «Манул», героїчно загинув в боях на Донеччині. Ваня Васільєв через рік повернувся додому живим. Врятував бронежилет, який розвернуло від стрілкового влучання. А дістати цей бронежилет допомогли олександрійські волонтери. Худенька і маленька дружина Таня, з дитиною на руках, оббила багато порогів, перш ніж той жилет отримав чоловік. Рідна сестра Тані за допомоги кіровоградських волонтерів дістала радіостанцію. Щоб одягнути солдата земляки-косівчани зібрали гроші. Підтримав фінансово і тодішній сільський голова Костянтин Михайлович Горіславець. Він же пізніше допоміг Іванові при оформленні земельної ділянки.
Тяжкі спогади часто не дають молодому чоловікові спати вночі, але він радіє життю та продовжує служити рідному народу, тепер уже в військовій частині 2269 Національної гвардії, яка дислокується в Олександрії.
З багатьма однополчанами Ваня спілкується телефоном. А губернатор Полтавської області Василь Петрович, з яким два місяці воював в одному окопі, запрошує до себе в гості. Через службу Ваня не має часу погостювати в однополчанина, але все-таки сподівається на зустріч. Коли зможуть погомоніти, згадати тих, хто вцілів, і пом’януть загиблих.
А що ж батько? Микола Іванович вже через три місяці після призову сина, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, теж пішов добровольцем в АТО. Був оператором-навідником на установці залпового вогню «Град». Його частину перекидали з позиції на позицію по всій Донецькій області, але на передовій батько із сином так і не зустрілися. Я розумію, що батько хотів у разі небезпеки закрити собою сина, та доля, почувши тривогу батьківського серця, вберегла Івана. І не тільки свого сина, а й чужих хлопців захистив сивочолий чоловік, відслуживши два з половиною роки на передовій в АТО.
Микола Іванович не любить говорити про цю неоголошену війну. Він вижив і потихеньку повертається до мирного життя. А я намагалася створити портрети двох гарних людей, батька і сина Васільєвих. Вони дуже схожі не тільки рисами обличчя, а й характерами. Від батька до сина передались порядність, доброта, людяність і любов до рідної землі. Вони вдвох чесно і відкрито крокують по життю. Я радію, що на моїй землі живуть прекрасні люди, з яких хочеться писати портрети.
Софія КОМАР,  учениця 11 класу Олександрійської гімназії-інтернату.

Чотири дитини виховується у двох патронатних родинах

Нещодавно ми повідомляли, що в Олександрійському районі офіційно створено 2 патронатні родини – ​перші в області. Обидві мають вихователів, які пройшли спеціалізовані курси підготовки. Мова йде про родину 48-річної Наталії Ускової та 35-річної Віти Ровнер. 27 грудня минулого року вони підписали угоди з Олександрійською РДА про надання послуг з патронатного виховання.
«На даний час підписано розпорядження голови Олександрійської РДА Б. Курупа про влаштування у сім’ю Наталії Ускової 2-х дітей (8-річного хлопчика та 2-річної дівчинки). Малюки вилучені з сім’ї із складними життєвими обставинами. Їхня мати з третьою новонародженою дитиною перебуває у лікарні. Тож дала письмову згоду про тимчасове перебування дітей у патронатній родині. Як третій малюк підлікується, то його теж направлять під патронат. Мама, тим часом, має створити для дітей нормальні умови проживання. Інакше вони будуть повністю вилучені з родини», – ​розповідає керівник районної служби у справах дітей Ярослав Коряковцев.

Насильство в сім’ї. Чи варто бити на сполох?

4 січня Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про запобігання і протидію домашньому насильству», який набуде чинності за рік. «Документом передбачається впровадження комплексного підходу до боротьби з домашнім насильством, суттєве доповнення інструментів такої боротьби, введення нових термінів, та інших норм, спрямованих на покращення захисту потерпілих від домашнього насильства. Зокрема, законом передбачено створення і функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства», – повідомляє прес-служба.

Кращий педагогічний колектив району

Минулоріч педагогічний колектив Щасливської школи вперше занесений на районну Дошку пошани. Освітяни показали прекрасний результат своєї роботи.
«Для дітей наш заклад, – ​говорить директор Світлана Михайлова, – ​школа радості, для батьків – ​спокою, а вчителів – ​творчості. Маємо сьогодні півсотні вихованців. Діти з різним рівнем інтелекту й фізичних можливостей. Початкова ланка – ​23 учні. Педагогічний склад – ​14. Дев’ять – ​обслуговуючий персонал. Заклад славний давньою історією. Заснований у 1900 році. Пережив багато змін. І далі продовжує успішно розвиватися. Вчителі активно формують його імідж, починаючи із зовнішніх традицій, розвитку мікроклімату, зв’язків з громадськістю та іншими речами. Надають, наприклад, додаткові освітні послуги, постійно змінюють систему виховної роботи, якість освіти, сприяють тому, щоб випускники були конкурентноспроможними, формують комфортне шкільне середовище».
Сьогодні у Щасливській школі працює когорта справжніх професіоналів своєї справи. Керівник закладу Світлана Михайлова має вищу категорію. Вікторія Столяр, заступник директора, лауреат обласного туру Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року‑2011» у номінації іноземна мова. Наталія Фесенко також стала лауреатом обласного туру «Вчитель року‑2014» з трудового навчання. Усі вчителі беруть активну участь у багатьох педагогічних майстер-класах. Практикують особистісно-орієнтований підхід у процесі формування мотивації учнів.

пʼятниця, 12 січня 2018 р.

Щедрувальники обдарували гарним настроєм


За доброю традицією напередодні Старого Нового року та свята Меланки колектив редакції зустрічав щедрувальників. З щирими побажаннями доброго здоров’я та добробуту в новому році  12 січня до нас першими завітали аматори Березівського будинку культури на чолі з її директором Дарією Ратушняк. Веселі, усміхнені, з гарним настроєм, яким обдарували кожного з нас. Були серед наших гостей:  Меланка – перевдягнений у дівчину хлопець (з роллю гарно справився Стас Шелест), Василь (Анна Радченко), спритна Коза (Крістіна Посмітна),  Циганки (Анна Наточа, Зоя Нечипоренко), Лікарка (Катерина Шелест) і співучі щедрувальниці: Євдокія Белінська, Любов Мосур, Віка Скалозуб, Лілія Крашеніннікова і Зіна Посмітна. Щедрі слова вітань, відомі українські щедрівки, пісні та обряд «Водіння Кози» розчулили наш колектив.

29 автобусних маршрутів працює у районі

До редакції «Сільського вісника» із запитанням звернувся наш постійний читач Петро з Нової Праги. Чоловік поцікавиться, скільки автобусних маршрутів діє в районі, яка вартість проїзду та чи змінюватиметься ціна у новому році? 
За роз’ясненням ми звернулися до начальника відділу економічного розвитку і торгівлі РДА Ірини Кравчук. Вона зазначила, що на даний час в Олександрійському районі транспортна мережа включає в себе 29 автобусних маршрутів, які працюють у звичайному режимі руху. До складу пасажирської автобусної системи району входять 8 приватних перевізників: ФОП Хованська, ФОП Моцний, ФОП Прохоренко, ФОП Лапко, ФОП Нікітченко, ФОП Жовтоножко, ФОП Литвин, ФОП Мельник, ТОВ «КД – ​Транс» та Олександрійський професійний аграрний ліцей.

Я мрію повернутись знову


Ось і проминули два цікавих творчих роки співпраці Протопопівської школи із волонтером Корпусу Миру США в Україні Алессандрією Хайнес.
14 грудня актовий зал зібрав учнів і педагогічних працівників нашої школи з нагоди закінчення терміну волонтерства в Україні та від’їзду до рідної країни, Сполучених Штатів Америки, волонтерки – ​міс Алессандрії Хайнес. Така подія була приурочена до Міжнародного дня волонтера, бо ж Алессандрія два роки віддавала себе шляхетній і безкорисливій справі – ​волонтерству.

Для підготовки до свята утворено оргкомітет

Засідання оргкомітету з організації і проведення свята Водохреща на Войнівському водосховищі відбулося в приміщенні Олександрійської районної державної адміністрації. Провів засідання голова Олександрійської РДА Богдан Куруп. У нараді взяли участь представники усіх служб, що задіяні в підготовці культмасового заходу.
Про основні завдання, що стоять перед оргкомітетом, розповів Сергій Волков, голова Асоціації підприємств і підприємців, з ініціативи якої даний захід проходить уже 21-й раз. Як було зазначено, вже досягнуто домовленість практично з усіма необхідними службами щодо їхньої безпосередньої участі в організації та проведенні заходу. У першу чергу, організатори святкового дійства подбали про безпеку громадян. Цю ділянку роботи виконуватимуть місцеві правоохоронці та волонтери Національного корпусу «Азов». Останні, зокрема, також здійснюватимуть охорону території, де проходитимуть народні гуляння. Крім того, упродовж всієї програми чергуватиме бригада медичних працівників та буде задіяна карета швидкої допомоги. Про це подбає керівництво ЦРЛ. Також є домовленість з перевізниками, які забезпечуватимуть підвіз охочих взяти участь у святковому дійстві.

понеділок, 8 січня 2018 р.


     Новий рік і Різдво в Олександрійському районі проходить під яскравим і добрим знаком уваги до дитини. З найочікуванішими святами малечу 3 січня привітали голова Олександрійської райдержадміністрації Богдан Куруп та директор районного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді  ​Ірина Чемерис. Вони побували у дитячому та інфекційному відділеннях Олександрійської ЦРЛ і спільно з головним лікарем закладу Валентиною Гарагулею вручили їм солодкі подарунки та фрукти. Двадцятеро діток зустрічали їх з неабияким інтересом та захопленням. А ще допитливо перебирали дарунки і раділи приємній несподіванці.
     Солодощі Богдан Куруп вручав від себе та від імені депутатського корпусу Олександрійської райради. У такий спосіб підтримав традиції, започатковані його попередниками - керівниками району. Він зазначив, що новорічні свята – ​це ж не тільки новорічні ранки, і яскраві вогники, а ще багато-багато солодощів. Діти отримали задоволення від спілкування з гостями, були раді зустрічі, а їхні батьки подякували голові РДА за увагу до дітвори.         
Н. Луценко

координаційна рада з питань профілактики наркоманії

Наприкінці року в стінах Олександрійської РДА відбулося планове засідання координаційної ради з питань профілактики наркоманії та протидії злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Захід пройшов під головуванням заступника голови Олександрійської РДА  Олександра Безкровного. Під час засідання озвучували ряд важливих і нагальних питань, які потребують вирішення. 

У районній лікарні запрацювало кардіологічне відділення



      2 січня в Олександрійській ЦРЛ відкрили сучасне кардіологічне відділення. А наступного дня його відвідав голова Олександрійської РДА Богдан Куруп та оглянув наявне обладнання, придбане протягом останнього року. 

Наша школа – наша гордість


      Багаторічний шлях, пройдений колективом Новопразької дитячої музичної школи, привів його до заслужених відзнак. Минулоріч вперше занесені на районну Дошку пошани.
      «Наша школа – ​наша гордість, – ​говорить директор закладу Вікторія Хода,  – ​як перша сходинка до спеціальної мистецької освіти. Це підґрунтя для занять художньою творчістю для обдарованих дітей. А таких у нас сьогодні сто осіб. Відвідують три відділення - спеціально-загальне фортепіано, вокально-теоретичне та оркестрово-інструментальне. Усі напрямки досить популярні. Навчаються у них юні обдарування віком від 6-ти років».
      Проходили роки, змінювалися покоління вихованців, але незмінними лишався високий творчий потенціал викладацького колективу. Останні роки під керівництвом Вікторії Ходи вони популяризують кращі зразки світової та української музичної культури. Виховують патріотизм і любов до Батьківщини. Зміцнюють і утверджують українську державність. Небайдужість до своєї альма-матері і культурних надбань краю.
      «Учні школи є переможцями конкурсів різних напрямків, – ​підкреслює моя співрозмовниця. – ​Зокрема, районного хорового «Співаймо разом», міського «Дивограй», обласного «Паросток», всеукраїнського «Сходинки до майстерності» та інших. Лише протягом 2017 -го вибороли до півсотні дипломів різних ступенів і на цьому не зупиняємося».
      За останні кілька років, наголошує Вікторія Хода, все більша кількість учнів в Новій Празі обирає музичне мистецтво як професію. А потрапляючи до музичної школи, діти удосконалюють свої здібності. І лише цьогоріч 5 учнів Новопразької музичної школи стали студентами Кіровоградського, Одеського та Олександрійського училищ культури.
      «Наші викладачі активно провадять громадсько – ​просвітницьку роботу в селищі і районі, є постійними учасниками різноманітних творчих колективів: народного хору «Хлібодар», муніципального оркестру «Ліра», вокального ансамблю «Sonus» та інших. І також часто відзначаються різними відзнаками та цінними подарунками.
Н. ЛУЦЕНКО.

У Новому році варто визначитися з сімейним лікарем

   Старт новій медичній реформі Петро Порошенко дав наприкінці минулого року, підписавши 28 грудня 2017-го два документи. Зокрема, закон про державні фінансові гарантії, а також - про поліпшення надання медичної допомоги у сільській місцевості. Обидва торкнуться реформування первинної ланки медицини. Про запроваджені новації нам розповів Олександр Гірник, головний лікар районного Центру надання первинної медико-санітарної допомоги.
   «Перш за все ці зміни стосуватимуться фінансування, - каже лікар. - Гроші йтимуть за пацієнтом. На кожну людину з держави на рік виділять 370 грн. Дітям до 5 років і людям старше 65 років - удвічі більше.
   Кожен сімейний лікар укладе угоду з пацієнтом. Причому у письмовій та електронній формах. У документі вказуватимуть основні дані пацієнта - ім’я, дата народження, номер паспорта. Про лікаря - ім’я, освіта й кваліфікація, контактні дані. А також про заклад, де він працює.

У Новому році на Олександрійщині першою народилася дівчинка

  У пологовому відділенні Олександрійської ЦРЛ першою у цьому році народилася дівчинка. Як повідомляє завідувачка відділення Валентина Авраменко, крихітка з’явилася на світ 2 січня о 2-й ночі. «Це гарний знак і пророчить мир, - говорить фахівець. - Народжувала мешканка Косівки Оксана Нечипоренко. Дівчинка має вагу 2,75 кілограма та зріст 50 см. У жінки це другі пологи. Уже виховує 4-річну старшу доньку Владу. А от з ім’ям новонародженої ще не визначилася, бо чекала «козака».
  Нагадаю, що торік у першу новорічну ніч на Олександрійщині народилося дві дівчинки, а в 2016-му - дівчинка і хлопчик.
  Н. Луценко

пʼятниця, 5 січня 2018 р.

Бажаємо не втрачати оптимізму

   Новий рік, як сніг на поріг, прийшов спритно у наші оселі. І хоча снігом під ялинку цьогорічна зима нас не порадувала, новорічні і різдвяні свята від цього не стали менш радісними і бажаними. Їх ми зустріли у піднесеному настрої та з надією на краще. Бо Новий рік - краще свято надії. А ще – час для нових задумів, планів та ідей, про які ми спочатку говоримо, а потім крок за кроком, упродовж року невпинно реалізуємо. Для цього використовуємо усі свої можливості – зазвичай, допомогу батьків чи дорослих дітей, підтримку рідних і друзів, родинні і ділові зв’язки. І врешті-решт – досягаємо своєї мети, наприклад, в навчанні, роботі, кар’єрі, чи то у справі власного здоров’я, відпочинку, дозвілля часто не без допомоги держави, або завдяки тим умовам, які вона створює для своїх громадян. 
    Саме про новації, які держава започатковує і планує надалі реалізовувати для нас з вами, поговоримо далі.
    Медицина. У першу чергу, згадаймо про реформування охорони здоров’я. Як відомо, за кілька днів до нового року Президент П.Порошенко підписав два закони. Одним - дав старт медичній реформі на первинному рівні - тепер свого лікаря ми обиратимемо самостійно, а, як оберемо, укладатимемо з ним декларацію; іншим законом отримали передумови для поліпшення медичного обслуговування на селі. Принаймні так чиновники усіх рівнів характеризують анонсовані зміни, що очікують на сільську медицину. Передусім пов’язують їх з телемедициною, що стане можливою, коли в села прийде швидкісний інтернет; будівництвом нових сільських амбулаторій та придбанням для них спеціального медичного транспорту. Це те, що не затягнеться у часі і одразу буде помітним. Позаяк кошти на ці проекти вже передбачені у державному, обласному та районному бюджетах.

понеділок, 1 січня 2018 р.

90-річчя святкуватиме заслужений лікар нашого краю

Не так багато на нашій землі людей, які зберігають у пам’яті ланцюжок подій цілої епохи, та можуть поділитись тими спогадами з іншими й передати їх наступним поколінням. Саме таким для нас є олександрієць, поважний ветеран та хірург Микола Мокійович Бойко. 3 січня зустріне свою 90-у зиму. Багато це чи мало?! Але рівно стільки відзначить трудолюбивий, скромний і принциповий лікар.
Розділити це свято з ювіляром прагне і адміністрація Олександрійської ЦРЛ та хірургічне відділення лікарні, якому Микола Мокійович присвятив чи не все життя. Колеги щиро бажають імениннику міцного здоров’я, радості, тепла і затишку в родинному колі. Та діляться з нашим журналістом історією Заслуженого лікаря України.
Керівник хірургічного відділення ОЦРЛ Михайло Джус розповів, що народився наш герой у селі Казавчин Гайворонського району на Кіровоградщині. Він був учасником партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни. Свою трудову стежину розпочав у 1948-му. Закінчив Першотравневську фельдшерсько-акушерську школу. Був направлений фельдшером до Хащеватівської районної лікарні. Там пропрацював майже 10 років. Потім у 1958-му закінчив Одеський медичний інститут. Того ж року почав працювати лікарем-хірургом в Олександрійській міській лікарні. А з 1960-го призначений заступником головного лікаря ОЦРЛ. За час роботи здобув кваліфікацію спеціаліста «Хірурга». А згодом, у 2003-му, йому присвоєно звання «Заслужений лікар України».

Шукайте «Петриківське молоко» в магазинах області


Програму економічного і соціального розвитку Олександрійського району на 2018 рік затвердили депутати на останній сесії районної ради.
Цей документ вважається своєрідною дорожньою картою для районної влади та органів місцевого самоврядування, бо в ньому прописані основні напрямки роботи в усіх сферах життєдіяльності територій. Коротко зупинимося на деяких пріоритетах.
Першочергово програмою передбачено розвиток агропромислового комплексу; використання земельних відносин; енергозбереження та енергоефективність. Наступні дев’ять розділів стосуються розвитку інфраструктури, мобілізаційної підготовки, стандартів життя населення, залучення інвестицій для економічного і соціального розвитку району; формування конкурентного середовища і т. і.

Поделитесь