Наприкінці вересня громадська організація «Союз солдатських матерів» відзначила свою першу маленьку річницю – три роки плідної роботи. Свої повноваження у вересні вирішила скласти і її голова - Галина Пащенко, яка заснувала цю організацію в Олександрії. Відтак новим очільником стане її заступниця - Світлана Пальчук.
Як розповідає сама Світлана, має їхня організація й деякі новини. «Нещодавно ми підписали договір про співпрацю з Благодійним фондом «Добрий Самарянин», - каже вона. - Невдовзі вони передадуть нам гуманітарний вантаж, що прийшов з-за кордону. Якщо це питання вирішиться, то благодійна допомога буде спрямована до Соціального центру матері і дитини, що у Кропивницькому; Пантаївського дитячого будинку;
Активісти «Союзу солдатських матерів» також не один рік плідно співпрацюють з волонтерами Манчестера (Великобританія), «плюс» завжди заручені підтримкою депутата Олександрійської міської ради Андрія Коломійцева, який посилено підтримує організацію.
«Ми існуємо три роки. У нас є 10 найбільш дієвих активістів. Ми входимо також до Всеукраїнського об’єднання капеланів і співпрацюємо з багатьма місцевими доброчинцями, - продовжує Світлана. – А кінцевою метою нашого об’єднання є відкриття реабілітаційного центру для учасників АТО і їхніх родин».
Наразі ж Союз активно опікується військовими, які незаконно засуджені. «Їх судять на підконтрольних українських територіях Луганської і Донецької областей, а ми надаємо інформаційну та правову допомогу, маємо тісний зв’язок з їхніми родинами. До нас прислухаються, і ми стаємо корисними. А разом з тим, особливу увагу приділяємо родинам бійців, які повернулися зі сходу. У таких сім’ях виникає найбільше проблем. Часто вони спричинені різними соціально-економічними факторами, безробіттям, наприклад, і складною психологічною адаптацією військових, і багатьма іншими аспектами. Важливо підкреслити, що більшість військових повторно йде в АТО. А 10% бійців взагалі в родини не повертаються і створюють натомість нові. До всього ж, останнім часом на фронт з Олександрії йде все більше і більше жінок. Це переважно волонтери або медики. Вони підписують контракти. Головною ж проблемою нашої армії залишається та, що умови служби і її терміни у нас нелюдські. До того ж, немає нормальної реабілітації, тому і маємо скільки негараздів».
Наш кор.