Поблизу Олександрії зайнялися вирощуванням полуниці: потенціал неймовірний


П’ять років тому житель селища Приютівка, що поблизу Олександрії, 35-річний Володимир Малина вирішив взятися за вирощування ягід і почав з полуниці та малини. Ідею підтримали його дружина Олена, донька Ярослава і батьки подружжя. Відтоді – ​що не рік, то все більше соток землі тішать мого героя солодкою смакотою.

А зараз, з першими днями літа, у нього та його родини «гаряча» пора… починають збирати полуниці, які щедро збагатилися вітамінами сонця. Лишок, як і годиться гарним господарям, везуть на ринок. Часточкою солодкого раю поділилися й зі мною, розкриваючи секрети власного сімейного хобі.
Так сталося, що самореалізуватися у сфері електрифікації Володимир не зміг, хоча присвятив їй більше десяти років свого життя. І врешті-решт знайшов себе в сільському господарстві. Хоча до цього працював на місцевому цукрозаводі й Укрзалізниці.
І лише коли захопився ягідною справою, то однозначно зрозумів, що людина може і має займатися виключно тим, що приносить справжню насолоду і сприяє благу.
«Ідею зайнятися вдома вирощуванням ягід подала моя дружина Олена, – ​зізнається Володимир. – ​Так я й зацікавився. Поступово в мене з’явився навіть спортивний інтерес, який розділили наші з Оленою батьки».
Технологіями вирощування солодких ягід чоловік цікавився досить глибоко. Багато експериментував, купував різні сорти і змінював їх. Лишки продавав чи віддавав родичам або сусідам. І за декілька років багато в чому вдосконалився. А допомагали йому в тому й різноманітні семінари, практичні заходи, спілкування з досвідченими в ягідній сфері людьми. За 2–3 роки Володя отримав неоціненний досвід.
Тож відтак більша частина його присадибної ділянки засаджена полуницею, малиною та ожиною. Але мало хто на 20 сотках вирощує полуницю за промисловим типом, як це зробив мій герой. 
Його рішення максимально ефективне, адже екологічно чисті рослини ростуть під поліетиленовою плівкою з використанням системи крапельного зрошення й застосуванням «розумних» добрив «Mivena» пролонгованої дії. Такий метод забезпечує їх прискорене цвітіння і дозрівання. Він перевірений і безпечний. 
Тим більше, Володимиром прораховані всі ризики й перспективи. Напевно, тому він і змінив вісімнадцять сортів полуниці, й врешті-решт зупинився на шести.
«Сьогодні я віддаю перевагу середньо-ранньому сорту полуниці «Ельсанта». 80% посадки цього сорту використовується в Європі. Його особливість така, що навіть у дощову погоду цукор він не втрачає», – ​відзначає мій співрозмовник.
Що стосується малини, то із обраних шістнадцяти сортів господар залишив чотирнадцять, які займають площу в 30 соток. Звісно – ​найкращі. А ще є близько тридцяти сортів винограду та кілька сортів ожини.
Як поглянеш на садибу мого героя – ​справжня краса, але вимагає вона важкої праці і професійного підходу. Фаховою підтримкою в цьому сенсі для Володимира є спілкування з однодумцями із Всесвітнього клубу фермерів та експортерів ягід «Sirius Agro Plant».
Між іншим, у перспективах садівництва і ягідного бізнесу чудово розуміються і знаються в одному із найбільш прогресивних та провідних агрогосподарств Олександрійщини – ​у ТОВ «УкрАгроКом». Саме там нині Володимир працює керуючим садового господарства, поєднуючи в такий спосіб улюблену справу зі своїм маленьким хоббі.
Н. ЛУЦЕНКО.