Чому сільські ради не оформляють спадщину?

Зачувши новину про те, що сільським жителям можна буде оформляти спадщину не в райцентрі, як раніше, а, наприклад, у сільраді, мали надію, що так і буде. Ці зміни у законодавстві набули чинності з 1 січня 2016 року.

Минув з того часу вже рік. Тож хочемо дізнатися, чи насправді в будь-якій сільській раді тепер можна отримати свідоцтво про спадщину? Детальніше про це поцікавилися у керівників сільських територій. Поспілкувалися майже з половиною з них і що вдалося з’ясувати. У жодній з них такі послуги не надаються. Чому саме?

Потрібно зауважити, хоча вказані положення і вступили в дію, однак, вони повноцінно не запрацювали, оскільки механізм впровадження таких норм у життя є довготривалим і, в першу чергу, потребує кваліфікованого фахівця у сфері нотаріату. Адже видавати свідоцтва про право на спадщину можуть лише ті уповноважені посадові особи сільської ради, які мають вищу юридичну освіту, досвід роботи в галузі права не менше трьох років, пройшли протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, завершили навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України, та склали іспит із спадкового права у порядку, встановленому Мін’юстом. Крім того, щоб уповноважені особи мали змогу повноцінно вчиняти нотаріальні дії з оформлення спадщини, у сільських радах має бути постійний доступ до низки державних реєстрів. А для цього потрібен якісний і стабільний Інтернет.

Про все це говорили під час розмови сільські очільники. Зокрема, очільник Косівської громади Олександр Горбань зазначив: – ​У новому законі йдеться про необхідність мати у сільраді уповноважену особу, яка б повністю оформляла спадщину. Була б за нотаріуса. З точки зору спрощення процедури оформлення це справді позитивний момент. Не треба їздити за кілька кілометрів у місто до нотаріуса. Але ж у сільській місцевості важко знайти особу, яка б повністю відповідала передбаченим законом вимогам.

Войнівський сільський голова Михайло Ручйов додав, що у штаті сільської ради такої одиниці не передбачено. – ​Виходить закон прийняли, а чи це можливо на селі – ​ніхто не подумав, – ​констатує співрозмовник.

- Ми поки що не готові надавати такі послуги, – ​говорить Тетяна Кузьменко, Головківський сільський голова. – ​По перше, не секрет, що в наш час не в кожному селі є фахівці, які мають юридичну освіту з досвідом роботи в галузі права не менше трьох років. Не кажучи вже про низку інших умов, яким більшість посадових осіб органів місцевого самоврядування в сільській місцевості нині не відповідають. По друге, чи доцільно додавати ще одну штатну одиницю, яка надаватиме незначну кількість послуг.

Однак додам, що перша ластівка в районі на цьому шляху все ж таки є. Секретар Новопразької селищної ради Ірина Сафронова вже проходить стажування у державного міського нотаріуса з вересня минулого року. Вона має юридичну освіту і тривалий час працювала юрисконсультом у сільгосппідприємстві, Олександрійському РЕМі, спеціалістом з юридичних питань Новопразької селищної ради. – ​Попереду ще кілька місяців навчання, потім у Києві треба буде скласти іспит зі спадкового права, – ​ділиться Ірина Антонівна. – ​Якщо успішно все здам, то отримаю свідоцтво про право на вчинення нотаріальних дій щодо оформлення спадкових прав.

А поки що мешканці сіл, де немає уповноважених осіб і де наразі немає можливості забезпечити виконання зазначених вище законодавчих змін, для оформлення спадщини і надалі будуть змушені їхати до райцентру. Ось такі вони реалії життя.

О. СТОРЧОВА.