СЛОВО ПРО КОЛЕГУ


14 лютого 2017 року життєвий поріг цієї щедрої на добро людини 80 раз озолотило б сонячне проміння.
«Человек умирает, но остаются плоды его труда, остаются надолго в сердцах потомков добрая память о нем…» Ці слова написав Анатолій Ілліч Кохан, коли ще був живий. І вони відповідають дійсності.



Анатолій Кохан – людина, яка прожила цікаве, насичене подіями і добрими справами життя. Медицина, краєзнавство, журналістика і громадська діяльність. Великий життєлюб, лікар від Бога. При першому знайомстві з ним одразу відчував довіру, доброзичливість, легкість у спілкуванні. Саме це відчула і я, коли він прийшов працювати у дитяче відділення Олександрійської центральної районної лікарні. Взірець добра і милосердя, шляхетності і порядності, скромності і відповідальності. В його добродушній вдачі гармонійно доповнювали одне одного професіоналізм і рішучість, романтика і поетичність – він був людиною веселої вдачі і гумористом. У роботі в нього все було по-людськи, без ніяких неприязних думок і вчинків щодо своїх колег. Мабуть, так його виховала та епоха, в якій довелося працювати, і саме життя, яке було складним і багатогранним, але заклало глибоко в душі міцні основи чесності і порядності. 
 Хто зігрівав хворих діточок душевною теплотою, чиї руки ласкавіші, ніж руки лікаря-педіатра? Він - цілитель, рятівник, щодня дбав про найдорожче – життя маленьких пацієнтів. Його любили, його шанували.
Минають роки, змінюється життя, вітри перебудови торкаються змін у лікарні. А його пам’ятають! Про таких, як він, кажуть - Прометей життя, Золотий Фонд лікарні.
М. Мороз.
Від редакції: Ім’я Анатолія Ілліча Кохана увічнено і в журналістському середовищі. Торік на Олександрійщині започатковано журналістсько - краєзнавчу  відзнаку на честь нашого славного земляка.
Надзвичайно важко говорити про хорошу Людину в минулому. Особливо тоді, коли ще, здається, нещодавно це був живий, діючий професіонал своєї справи, чудовий лікар, краєзнавець, журналіст, якого вирізняли добро та уважність до всіх поколінь, небайдужість та особливе почуття обов’язку. Саме таким у пам’яті нашого колективу залишиться Анатолій Ілліч Кохан назавжди.