понеділок, 27 лютого 2017 р.

Соціальні працівники також потребують уваги

На депутатський запит Ірини Чемерис, голови постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики, надійшла відповідь з Міністерства соціальної політики щодо необхідності встановлення надбавок за вислугу років та набутий стаж державної служби працівникам центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. На початку тижня  про це повідомив сайт Кіровоградської обласної ради.

Лікар, що бачить органи в 3D- вимірі

Перед тим, як призначати хворому лікування, кожен лікар має встановити точний та достовірний діагноз. Однак часто виникають ситуації, коли визначити його вкрай складно. І тоді на допомогу приходить вузькоспеціалізований фахівець – ​так званий лікар-діагност. Таким вже багато років є наш земляк і добре знаний в Олександрії фахівець Костянтин Пилипенко (на фото). На прохання редакції медик розповів про особливості своєї роботи. 

Коштів на оплату праці освітян - вистачає

Наприкінці минулого року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про підвищення рівня оплати праці педагогічних працівників, зокрема вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, фахівців позашкільних установ та вихователів дитячих садків (це передбачено Постановою КМУ від 14.12.2016 № 974). 

У Протопопівці запрацював «Журналістський клуб»


Цього тижня в Протопопівській школі стартував цікавий і креативний проект, так званий «Журналістський клуб», ініційований і підтриманий волонтеркою Корпусу Миру Алессандрією Хайнес. Вже більше року американка працює у цьому навчальному закладі, і ось нещодавно вона запропонувала школярам втілити в життя особливу комунікаційну ідею. А перш ніж розпочати її реалізацію, провела анкетування, у результаті якого з’ясувалося, що двадцять учнів мріють бути юнкорами. Та, можливо, хто і в реальному житті обере для себе фах журналіста.

Звітували рятувальники

17 лютого на загальних зборах особового складу Олександрійського міськрайонного відділу та 2-го державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС підбили підсумки роботи за минулий рік.

Головківські школярі допомагають бійцям



Школярі Головківського НВК не вперше допомагають нашим бійцям, які відвойовують мир у зоні АТО. На початку цього навчального року учні активно долучились до допомоги  та моральної підтримки 72-ї Красноградсько – Київської окремої механізованої бригади.

пʼятниця, 17 лютого 2017 р.

СЛОВО ПРО КОЛЕГУ


14 лютого 2017 року життєвий поріг цієї щедрої на добро людини 80 раз озолотило б сонячне проміння.
«Человек умирает, но остаются плоды его труда, остаются надолго в сердцах потомков добрая память о нем…» Ці слова написав Анатолій Ілліч Кохан, коли ще був живий. І вони відповідають дійсності.

Особистий прийом громадян керівництвом Головного територіального управління юстиції та РДА

У вівторок, 21 лютого, в приміщенні Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Першотравнева, 18, м. Олександрія) відбудеться особистий прийом громадян першим заступником начальника Головного територіального управління юстиції - представником Урядового уповноваженого у Кіровоградській області Артемом Мамченком спільно з керівником апарату Олександрійської райдержадміністрації Олександром Лисенком.
Прийом громадян проходитиме 21.02.2017 з 10:00 до 12:00 години.

Названо причини поширення АЧС в Україні

Основними причинами поширення африканської чуми свиней (АЧС) в Україні є відсутність дієвого контролю при переміщенні живих тварин і сировини з них.
Про це в ході брифінгу при Міністерстві аграрної політики та продовольства заявив голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів Володимир Лапа.

Єдине підприємство в районі, що вирощує курей


Поблизу Олександрії – ​у селі Войнівка – ​вже практично два роки працює єдина в регіоні міні-птахофабрика, де утримується близько 10 тисяч курей і щодоби виробляється майже 8 тисяч яєць. Спеціалізуються вона на німецькій коричневій породі курей Ломан Браун.

Ідея зробити акцент саме на птиці яєчної породи у керівництва агропідприємства ТОВ «ЛКВ-Групп» виникла не випадково, підкреслює її директор Олександр Бойко.

Перш ніж переносити свято, подумайте про нас - фронтовиків та їхніх нащадків

У «Сільському віснику» від 4 лютого прочитала статтю про те, що вихідний день 9 травня на честь Дня Перемоги пропонується перенести на 8 травня – День пам’яті та примирення. Чула про це і по телебаченню. Тож не могла змовчати, оскільки не бачу підстав по суті скасовувати свято 9-го Травня. 
Нам говорять, що ми йдемо в Європу, а там відзначається День перемоги у Великій світовій війні 8-го травня. Можливо й так, але чи подумав хтось про наших вже небагатьох фронтовиків, для яких саме 9 Травня вже понад сім десятиліть є священним днем. Думаю, будь-які зміни, перенесення таких значних дат, будуть дуже болісними для них. Як і для нас, старшого покоління, яке зростало у післявоєнний час. Війна тоді торкнулася своїм чорним крилом багатьох родин. Фронтовими дорогами пройшли і мої рідні, зокрема, дядько Кирило Кирилович Потребенко. Він був умілим трактористом і на той час міг би не піти на фронт (хліборобів залишали в тилу), але він щодня оббивав поріг військкомату, щоб його відправили на передову. А потім у боях за рідну землю дядько загинув.  Про нього я пишу у вірші: «Смерті він дививсь сміливо в вічі. Все робив для того, щоб перемогти. Щоб війни не знали більше діти, Щоб матерям не знать більше біди. … А була ж «броня» у нього, Міг би залишитися живим. Ліг в чужій землі і встав в граніті, Вічно залишився молодим».

Вшанували воїнів - інтернаціоналістів

Урочистості з нагоди 28-ї річниці виведення військ з Республіки Афганістан відбулися 10 лютого в районному будинку культури. Серед запрошених –  ветерани війни в Афганістані, ветерани-учасники бойових дій на території інших держав та українські воїни, які повернулися із зони проведення антитерористичної операції на Донбасі.

Маленькі села переходять на сонячні панелі

Три маленьких олександрійських села - Лікарівка, Тарасівка та Піщаний Брід - використовують сьогодні альтернативні джерела енергії. Це вирішує одразу кілька актуальних для них проблем: від економії коштів у сільському бюджеті до оперативного монтажу вуличного освітлення.

Куди котиться аграрний бізнес?

Павло Фесюк
Сьогодні про Україну, як аграрну країну, говорить увесь світ. Інша справа, що саме про неї кажуть. З одного боку, ми потроху просуваємося вперед на світовому аграрному ринку. Але з іншого - невизначена аграрна політика, непросте минуле і туманне майбутнє України не викликають у наших партнерів впевненості. Так що ж нас чекає? На цю тему розмірковує комерційний директор групи компаній «УкрАгроКом» Павло Фесюк.

Старе пригадують

Ми самі собі придумали, що Україна - житниця Європи, щоб цим пишатися і про це розповідати. Але це не так. Коли українці приїжджають в Азію або Африку, вони очікують, що при слові «Україна» всі скажуть, що це країна, де якісна пшениця, кращі чорноземи і високі врожаї. Але замість цього їм кажуть: «Так це найбільш корумпована країна і найбільш безвідповідальні продавці». Одного разу під час поїздки до Кореї на виїзний український саміт ми зустрілися з представниками індійських і китайських компаній. Кожна з них мала досвід співпраці з Україною. Але при цьому кожна констатувала: скільки разів вони працювали з нашою країною, стільки ж разів їх обдурили. Українські партнери не дотримались своїх зобов’язань. Так про що з нами ще говорити? Дійсно, на початку становлення українського бізнесу багато компаній були тимчасовими і дозволяли собі не виконувати зобов’язання. Як результат, нині український бренд у всьому світі має не найкращу репутацію.
Перед нами стоїть завдання змінити сформований стереотип і показати, що Україна - це країна з великими обсягами зерна, яка відповідально ставиться до виконання умов договорів на рівні держави і приватного бізнесу. У нас держава, яка вміє контролювати якість своєї продукції і відповідає за нього. В Україні заборонені ГМО, тому наша продукція цікава для тих, хто піклується про своє здоров’я. Ми повинні це зрозуміти самі і довести нашим партнерам. Тільки в такому випадку фраза «Ми з України» буде брендом. Поки що це не так.
Головне завдання держави - справедливо розподіляти кошти
Якщо говорити про внутрішні проблеми, то зараз аграрії обурюються з приводу скасування спецрежиму ПДВ, задумуючись над питанням, як далі вести бізнес. За фактом, ПДВ уже немає, адже 15% - це ніщо. Проте я підтримую державу у скасуванні податку на додану вартість.
Чому це потрібно зробити? Якщо проаналізувати клієнтську базу автосалонів, то ви побачите, що найдорожчі машини купують аграрії. Далеко ходити не треба. Подивіться на парковку біля офісу будь-якої аграрної фірми. Це чітко говорить про те, що сільськогосподарський бізнес - високоприбутковий. У той же час Україна знаходиться у переддефолтному стані. Щоб зберегти країну, треба платити податки. І найбільш прибутковий сектор повинен це робити.
З іншого боку, держава повинна розуміти, що аграрний сектор існує не ізольовано. Ми не монополісти у виробництві сільськогосподарської продукції. Ми знаходимося в конкурентному середовищі з Росією, Європою, Бразилією, США. Для того, щоб Україна була конкурентоспроможною, аграрний сектор повинен розвиватися. А держава, в свою чергу, повинна зробити хоч якийсь крок, щоб створити для цього умови. Адже, як нас завжди вчили, основне завдання держави - справедливий розподіл грошових потоків. У багатих забрати, а нужденним віддати. Наприклад, тваринництво зараз якраз та галузь, що найбільше потребує підтримки.
Причин цьому багато. У нас практично немає власного генетичного матеріалу, немає своїх якісних преміксів, немає хороших ветеринарних препаратів. Та й ветеринарної служби як такої немає. Чому по всій країні сплеск АЧС? Тому що ветеринарна служба не ходить по дворах і не контролює. Але ж ця хвороба в першу чергу з’являється в приватних господарствах. Усе це веде до того, що незабаром тваринництво «поляже».
Тому я вважаю, що сектор рослинництва повинен платити податки, маржинальний бізнес повинен платити податки, а ось тваринництво треба підтримувати. Для цієї галузі необхідно повністю зберегти ПДВ. Це потрібно не для підприємств, це потрібно для країни. Інакше ми залишимося голодними.

Чиї землі треба продавати?

Ще одне питання, яке хвилює аграріїв, - мораторій на продаж землі. Тут аграрний сектор розділився на два фронти: одні підтримують продовження мораторію, інші категорично проти.
Головною метою скасування мораторію є залучення в країну інвестицій. Але що дасть відкриття ринку землі? Це підвищить рейтинг України як інвестиційно привабливої країни? Навряд чи. Агрохолдингам мораторій не заважає бути публічними і продавати себе. А маленькі підприємства, на мою думку, інвесторам не цікаві.
Проте, я вважаю, що ринок землі треба відкрити, але в особливому форматі. В Україні є 2 млн га державної землі. Треба спробувати на державних підприємствах. Якщо ми дійсно хочемо працювати над інвестиціями, треба починати з цих площ. Це принесе державі дохід у розмірі податку на прибуток і військового збору 16%, а також приверне чималі інвестиції - те, до чого прагнуть в міністерстві.

Аграріям потрібна впевненість

Але на цьому питання до держави не закінчуються. Виробництво в сільському господарстві - це короткий цикл, і протягом року всі кошти повертаються. Ставка Національного банку становить 15%, депозит -18%, а кредит банку - 24%. Прибутковість 9% різниці. Якщо заглянути до сусідів, то в Росії ця ставка - 16%, стільки ж в Білорусі, а в Європі взагалі 0%. І ми з цими країнами конкуруємо.
Якщо держава бере в аграріїв ці гроші, вона повинна гарантувати їм впевненість в завтрашньому дні. Агровиробники не хочуть віддавати гроші, тому що не знають, що буде завтра. Адже в Україні немає державної системи, яка готова підтримати їх в складних умовах.

Де вихід?

В умовах, що склалися, і аграрії, і влада намагаються знайти рішення. Поглядають на Європу, вивчають досвід інших країн. Але наскільки це підходить для України?
Колись в нашій країні була ідея розвитку сільськогосподарських кооперативів, яка, чесно кажучи, зазнала фіаско. Я не вірю в те, що українці можуть домовитися між собою. Адже у нас як: де два українця, там три гетьмани. Українці можуть об’єднуватися тільки в біді. А що стосується роботи і бізнесу, кожен діє так, як йому особисто вигідно. Тому створити в Україні сільськогосподарський кооператив за прикладом європейських неможливо.
Замість цього у нас є можливості для розвитку індустріального парку, адже це вже не кооператив. Це офшорний майданчик для інвестицій. Наприклад, якщо взяти деякі потужності з комунікаціями, електрикою, водопостачанням і створити там міні-переробку молока, м’яса або круп, це вже буде індустріальний парк.
Єдине, купівельна спроможність українців дуже низька. Ми мало їмо. Для нас був шок, коли українські хлопці поїхали в Польщу на роботу, а потім телефонують і кажуть: «Ми так смачно і так багато ніколи ще не їли!». І це ми - «житниця Європи», але обмежуємо себе в елементарних речах. Люди не можуть наповнити свій холодильник йогуртами та сирами, не спроможні купувати якісне м’ясо. Максимум - сосиски.
І поки українці мають низький рівень достатку, сюди ніхто не буде інвестувати. А бажання інвестувати є, але наявність економічних проблем робить інвестиції недоцільними. Проте на сьогоднішній день розглядається законопроект про індустріальні парки, який передбачає деякі пільги у їхній діяльності. Я вважаю, що для України це дуже цікаво і важливо. У нас є над чим працювати і до чого прагнути.
Павло Фесюк, комерційний директор групи компаній «УкрАгроКом». 

субота, 11 лютого 2017 р.

Поетичні барви Любові Овчіннікової

Кажуть, у творчої людини є велике щастя – це народження нового твору. Тоді прискорено б’ється серце, душу переповнюють незвичні хвилювання, зникає весь світ, і думки шикуються в ритмічні строфи. Звідки вони беруться? Хто їх надиктовує? Це — одна з найбільших таємниць людської свідомості.
Не знає остаточної відповіді на ці питання і авторка книги «Обо всем на  свете», яка нещодавно побачила світ, наша землячка Любов Овчіннікова. Це вже п’ята книга у її творчому доробку. Слід додати важливу відмінність останньої книги від попередніх: цього разу у ній, крім власних поезій автора, вміщені рядки, присвячені їй друзями; анекдоти, усілякі цікавинки, які Любов Олексіївна колекціонує з різних газет, пізнавальних програм. 

Справа Злакомана: хто поставить крапку?!

У «Сільському віснику» (№4 від 28 січня) вийшла стаття «Родина Злакоманів: виживання без світла і тепла» про олександрійського активіста Володимира Злакомана, у якій озвучувалася проблема з електропостачанням у його квартирі. Вкотре наша газета розповідає цю історію, і вкотре вона залишається незмінною. Володимир Злакоман впевнений, що правильно розраховувався за електроенергію, а олександрійські енергетики пояснюють, що діють згідно з чинними законами. На жаль, досягнути компромісу не вдається. Здавалося б, крапку в даній справі мав поставити суд...
У свою чергу, заступник начальника Олександрійського РЕМу Валерій Колесніков констатує, що В. Злакоман протягом більше двох років не платив за встановленими державою тарифами і тому в нього накопичився борг. «Порядок застосування тарифів  визначається не на місцевому чи обласному рівні, а на державному - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, – підкреслює Валерій Вікторович. –  Правильність застосування тарифів та правомірність дій ПАТ «Кіровоградобленерго» підтвердили відповідні державні органи, зокрема - Держенергонагляд та Національна комісія. Згідно з вимогами законодавства, РЕМ неодноразово звертався до боржника щодо необхідності сплатити заборгованість, але марно».

Поблизу Олександрії з`явиться гігантський горіховий сад

Найбільший на Кіровоградщині горіховий сад невдовзі може з’явитися в селі Войнівка Олександрійського району. Його посадку навесні хоче здійснити місцеве товариство «ЛКВ-ГРУП».
Як розповідає керівник підприємства Костянтин Лазаренко, наразі вони знайшли інвесторів, які готові профінансувати дану агроініціативу. Поки ж займаються виготовленням необхідної документації. Очікують друге рішення сесії Войнівської сільради.
А після підписання договору оренди на землю мають намір викорчувати старі дерева на площі в 42 га і одразу в два етапи засадити там горіхи. З розрахунку 200 молоденьких саджанців на один гектар.
Більше того, є домовленість зі спеціалізованою компанією «Алькор С» про закупівлю саджанців горіха сорту «Костюженський» та «Великан», які найбільше підходять для наших погодно-кліматичних умов.
У якості експерименту навесні 2015-го на території ТОВ «ЛКВ ГРУП» у Войнівці висаджено 850 горіхів на площі 5 га. Свій внесок у розвиток садівництва зробила і вся родина Лазаренків (на фото, зокрема, сам Костянтин). За цей час деревця вже добре підросли, а за 2-3 роки почнуть плодоносити.
Додам, що, по суті, горіх є чи не найідеальнішим деревом. Росте не вище 3-4 метрів, невибагливий до клімату і швидко плодоносить. Тож робити ставки на його вирощування - дуже слушна справа. Хоча в Україні на даний продукт мало хто звертає увагу. Тим не менш, у Європі він за якістю та вживаністю доволі популярний і навіть делікатесний. Можливо, враховуючи попит, найбільшу плантацію горіхів торік заклали на Рівненщині, а тепер така ж з’явиться і в нас.
Н. Луценко.

пʼятниця, 10 лютого 2017 р.

Чим живеш, громадо

Андріївка. Новий 2017 рік уже наповну господарює на землі. З його приходом життя громад сповнюється новими турботами. Але традиційно сільські ради на своїх сесіях розподіляють  кошти із бюджету, переважно на підтримку соціальної сфери. В Андріївці 120 тисяч також спрямували на оплату енергоносіїв місцевій школі та харчування учнів, 40 тисяч субвенції - на медицину та 10 тисяч – на пільгові перевезення.
ГОЛОВКІВКА. Значні кошти спрямували на забезпечення життєво необхідних питань сільської громади і в Головківці. Більше 500 тисяч гривень склала субвенція на потреби сільської освіти, з яких 213 тисяч – на харчування учнів 1-4 класів, 45 тисяч на паливно – мастильні матеріали для шкільного автобуса і 276,5 тис. грн – на оплату енергоносіїв. Не обійшли увагою і сільську медицину, виділивши 22,3 тис. грн. на оплату енергоносіїв. Потурбувалися сільські депутати і про пільгові перевезення односельців, передбачивши на них 115 тисяч гривень. Віднайшли кошти і для Головківської бібліотеки, зокрема, 2,5 тисячі гривень на придбання нової літератури.
ДОБРОНАДІЇВКА. Дуже радіють сніговим заметам діти, для яких вони перетворюються на місця розваги. А от для сільських голів це додаткові клопоти, які слід вирішити оперативно, щоб забезпечити автомобільне сполучення, доставку учнів до шкіл та товарів першої необхідності у магазини. - І тут найпершими помічниками для нас, - зазначає  Добронадіївський сільський голова Володимир Коваленко, - є сільгоспвиробники, оскільки саме вони можуть забезпечити необхідним транспортом у боротьбі зі сніговими заметами. Разом з ними прагнемо, щоб наші населені пункти у сніговому полоні перебували якомога менше. Цьогоріч у подоланні наслідків хурделиці своє плече підставили товариства, фермери та підприємці: ТОВ «Агрофірма «Доброулянівка» (керівник Микола Коваленко), відділок № 4 ТОВ «УкрАгроКом» (С. Китаєв), ТОВ «Зелений Барвінок» (Т. Шитиля), ФГ «Агродар 2015» (К. Донченко), підприємець Станіслав Єремійчук. Тож висловлюю від себе особисто і від громади вдячність справжнім господарникам за турботу та допомогу. Велике спасибі усім, хто допомагав нормалізувати ситуацію на сільських дорогах.
О. СТОРЧОВА.

МЕДИЧНА РЕФОРМА ПРОСТИМИ СЛОВАМИ

Простого пересічного жителя України від маленького села до столиці хвилює важливе питання, яке відображає  просте бажання отримати нормальну медичну допомогу. Більшості із нас байдуже, що це за госпітальні округи,  реімбурсація і скандали, які роздуваються медичною елітою. Проте через незнання основ медичної реформи легко накрутити людину на негатив та бажання залишити стару модель медицини Семашка. Тому буду намагатися простими словами пояснити: чого чекати від нововведень Міністерства охорони здоров’я.

Що не так з нашою системою охорони здоров’я? – Незаперечний факт, що вона не безкоштовна, як прописано в Конституції України. На сьогодні наша держава, та й будь-яка інша, не в змозі утримувати таку величезну галузь лише за рахунок податків. Величезна корумпованість системи дисонує з низькою якістю медичних послуг, що надаються населенню. Дотепер лікарні фінансуються не за кількістю наданих медичних послуг, а за кількістю ліжкомісць, що не є стимулом для швидкого та ефективного лікування хворого. Це лише наріжна частина проблем, які треба змінювати в першу чергу.     

Олександрійщина підтримує жителів Авдіївки

Олександрійська райдержадміністрація за сприяння народного депутата України Анатолія Кузьменка продовжує надавати гуманітарну допомогу мешканцям Авдіївки, яка зараз знаходиться на межі гуманітарної катастрофи через регулярні обстріли бойовиками ДНР.  
Наш регіон оперативно відреагував на доручення Президента України Петра Порошенка і активно долучився до надання й відправлення життєво необхідного вантажу в зону конфлікту. 
З початку лютого райдержадміністрацією за сприяння аграріїв району організовано відправлення кількох вантажівок з допомогою. У тому числі, близько двох тонн круп, тонна цукру, м’ясо, а також партія м’ясної та рибної консерви, томатної пасти, чаю та кави.  Також на схід країни доставлено 5 тонн дизельного пального та 2 тонни паливних брикетів. 

З районною владою звірили свої годинники усі сільські території

Останніми днями голова райдержадміністрації Богдан Куруп провів одинадцять нарад-зустрічей з активами місцевих громад. У тому числі Новопразької, Долинської, Травневської, Войнівської, Костянтинівської, Дівочепільської, Олександрівської, Новоселівської, Михайлівської, Косівської та Головківської.
Про особливості соціально-економічного розвитку території Нової Праги звітувала селищний голова Ольга Горбенко. Вона розповіла, що минулий рік селищна влада намагалася вирішити чимало нагальних питань. Робота продовжувалася у багатьох напрямках життєдіяльності. Стосувалась вона закладів освіти, охорони здоров’я, культури, благоустрою, соціальної допомоги й таке інше.
Не збавлятимуть темпів і в поточний період. Планують надання підтримки закладам соціальної сфери, продовження ремонту каналізаційної системи, вуличного освітлення, ремонту доріг та інше. Вислухавши доповідача, керівник району прокоментував найбільш проблемні теми. А з-поміж усього такою є робота комунального підприємства, яке на даний час має борги з виплати зарплати і не приділяє достатньої уваги питанням благоустрою. Також, на думку керівника району, недопустима жодна спекуляція з приводу закриття місцевих шкіл, адже понижати їхній ступінь ніхто не збирається. У планах, зі слів Богдана Анатолійовича, ремонт школи №2, що згодом стане НВК, й забезпечення населеного пункту ще одним шкільним автобусом. А що стосується медичної сфери, то з часом, можливо,селищна рада візьме на свій баланс терапевтичне відділення Новопразької амбулаторії. Це питання поки що потребує вивчення. Також громада має активніше працювати з одноосібниками. 
По Долинській сільській раді прозвітувала її голова Віта Боцман. Вона розповіла, що на даний час найменша за чисельністю сільрада налічує 240 осіб. На її території сьогодні функціонує НВК, сільський клуб, бібліотека, ФАП і кілька підприємств, магазин та поштове відділення. Як і зазвичай, кошти громади, у першу чергу, спрямовуватимуть на розвиток її інфраструктури. Проте оскільки сільський бюджет обмежений, то очільниця громади звернулася за підтримкою до району. Особливо, що стосується ремонту сільських доріг й транспортного сполучення. 
Наступною звітувала голова Травневської сільради Надія Ковтонюк. Вона зазначила, що у минулому році населений пункт був перейменований і наразі тривають роботи із встановлення знаків з новою назвою села. Як і торік, громада запланувала продовжити ремонт сільських доріг, ФАПу (відновити покрівлю, огорожу та встановити лавочки для сидіння), а за потреби й допомогу дитсадку. 
Дещо іншу ситуацію озвучив очільник одного із найбільших і досить перспективних сіл району - Войнівки - Михайло Ручйов. Враховуючи спалах африканської чуми, 2016-й видався для войнівчан не таким простим, але все заплановане вони все ж зробили. Тепер продовжують працювати в тому ж напрямку і темпи не збавляють. У планах - продовжити ремонт сільських доріг, надання допомоги школі та дитсадку. Під питанням відкриття в садочку додаткової групи. Також у поточному році мають намір розробити генплан Войнівки. Окрім того, можливо з часом місцеву бібліотеку переведуть у приміщення сільського клубу. Це питання наразі на стадії вирішення. 
А от Костянтинівський сільський голова Олександр Клімов зазначив, що бюджет громади невеликий, тому багато й не планують. Торік встановлювали в селі вуличне освітлення, допомагали соцсфері, займалися благоустроєм та іншими питаннями. У 2017-му в планах паспортизація місцевого сміттєзвалища, курганів, а також упорядкування лісосмуг, встановлення зупинок, виділення субвенції школі та медзакладам, ремонт сільських доріг. Вислухавши доповідача, Богдан Анатолійович акцентував увагу присутніх на першочерговій підтримці і розвитку соціальної сфери й благоустрою територій, зокрема, рекомендував приділити значно більше уваги Бутівському НВК. 
Очільниця Дівочепільської громади Лариса Кобан розповіла, що з минулорічними планами їм вдалося впоратись. Займалися, зокрема, ремонтом доріг, реконструкцією вуличного освітлення, допомагали закладам соцсфери, особливу увагу приділяли благоустрою. У поточному році планують відремонтувати дах сільського будинку культури, паспортизувати місцеве сміттєзвалище та допомогти з ремонтом дитсадка. Як і раніше, надаватимуть субвенцію Олександрівській школі і закладам охорони здоров’я. На жаль, бюджет громади обмежений, тож реалізовувати масштабні проекти самотужки їм не під силу. 
Значно інша ситуація в Олександрівській громаді. Її очільниця Віта Бершавська розповіла, що багато чого корисного вони встигли зробити для своєї громади торік. Основні акценти робили на благоустрої сільських територій. Почистили лісосмуги при в’їзді в Олександрівку, вирубали чагарники й порослі в парковій зоні, ліквідували стихійні сміттєзвалища, навели лад на кладовищах. У центрі села разом із школярами насадили хвойні дерева, облаштували зупинки у всіх населених пунктах. Окрім того, підтримували заклади соцсфери. І цьогоріч планують здійснити капремонт будинку культури, ремонт сільської ради, допомогти з обладнанням для місцевої амбулаторії, продовжити відновлення сільських доріг та інше.
Основним акцентом в розвитку Новоселівської громади у поточному році стане відновлення сільських доріг та ремонт водомережі. Про це, зокрема, розповів її очільник Олександр Кива. Також він наголосив, що як і раніше, підтримуватимуть заклади соцсфери, паспортизують місцеве сміттєзвалище, почнуть ремонт місцевого будинку культури, і відновлюватимуть вуличне освітлення. 
Михайлівська сільська рада, так само як і Новоселівська, основні пріоритети розставила щодо ремонту сільських доріг та завершення реконструкції вуличного освітлення, а також вирішення нагальних питань в плані благоустрою сіл. Розповів про це її очільник Сергій Гаврилов. Також громада надаватиме субвенції на підтримку закладів соціальної сфери, у тому числі Улянівській школі й Михайлівському дитсадку, ФАПу і будинку культури. 
Особливості соціально-економічного розвитку Косівської громади озвучував її керівник Олександр Горбань. Він зазначив, зокрема, що всі попередні плани були реалізовані, а відтак сільська влада за підтримки місцевих агрогосподарств і сільських активістів продовжать працювати на благо території. У планах - допомога сільській бібліотеці, продовження ремонту водогону, заміна водонапірної вежі, продовження ямкового ремонту доріг, підтримка соціально вразливих категорій і таке інше. До цього часу найбільш проблемним питанням для даної території є незаконна вирубка лісосмуг та незадовільна робота місцевої лікарської амбулаторії, на керівницю якої від сільчан надходить чимало нарікань. Тому очільник громади попросив керівника району посприяти у вирішенні даних питань та заручився його підтримкою. 
Завершила цикл нарад-зустрічей очільниця Головківки – Тетяна Кузьменко. Основним пріорітетом для сільчан, як і торік, залишиться підтримка соціально вразливих категорій населення. Активно діятиме програма заходів з надання матеріальної допомоги гостро нужденним громадянам, інвалідам, учасникам АТО та іншим. Також планово надаватиметься підтримка закладам соцсфери та поступово вирішуватимуться питання благоустрою.  
Наш кор.

понеділок, 6 лютого 2017 р.

Вишита карта України дійшла до Олександрії


Одна з найбільших рукотворних карт-оберегів «Вишивана моя Україна» цими днями завітала до Олександрії. Її презентація відбулася у рамках Всеукраїнської акції, започаткованої казначеями, в Олександрійському училищі культури.

Наш район отримає державні кошти на реформування освітньої галузі

На засіданні позачергової дев’ятої сесії Кіровоградської обласної ради сьомого скликання розглянуто питання щодо використання залишків коштів цільової субвенції з державного бюджету.
Як повідомив начальник управління освіти і науки, молоді та спорту ОДА Володимир Таборанський, залишок освітньої субвенції з державного бюджету у сумі 5 мільйонів гривень передбачається розподілити між Гайворонським, Новоархангельським, Олександрівським та Олександрійським районами, де у поточному році заплановане реформування мережі освітніх закладів. Зокрема, кошти будуть спрямовані на придбання шкільних автобусів для організації підвезення учнів до новостворених опорних шкіл.
Із сайту Кіровоградської ОДА.

пʼятниця, 3 лютого 2017 р.

Пасажирські перевезення подорожчають: чому і на скільки

На даний час на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування вартість проїзду є вільною, її автомобільні перевізники району встановлюють самостійно, відповідно до затвердженого наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 17 листопада 2009 року № 1175. Про це кореспонденту «СВ» повідомив перший заступник голови районної державної адміністрації Юрій Коваль.

Чергові наради-зустрічі з активами сільських громад: звіти, плани, перспективи


25 січня голова Олександрійської райдержадміністрації Богдан Куруп провів робочі наради-зустрічі з активами Червонокам’янської, Бандурівської та Лікарівської громад. Усі три наради традиційно проводились у формі активного діалогу. Першочергово керівники громад підсумували роботу за минулий рік, ділилися проблемами й розповідали про шляхи їхнього вирішення, а паралельно обговорювали Програми соціально-економічного і культурного розвитку на поточний рік і найближчий час.

Службу зайнятості реформують: що очікувати, на що сподіватися?

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у ході засідання Кабміну підкреслив, що система зайнятості України повинна бути повністю реформована і спрямована на створення нових робочих місць. За його словами, це серйозне завдання, і вирішуватись воно повинно через діалог роботодавців, профспілок та Уряду. Продовжив думку керівника уряду і виконувач обов’язків Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) Валерій Ярошенко, який, зокрема, зазначив, що реорганізація державної служби зайнятості дозволить вивільнити центри зайнятості на місцях від адміністративних функцій та покращити швидкість та якість надання послуг. 

Поделитесь