Творчі люди створюють свої світи. Та навколо них існує безліч галактик творчості, кожна з яких особлива і неповторна. Краще і найповніше про сузір’я творчих колективів знає начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Антоніна Пилипенко, про що і розповіла в інтерв’ю, яке присвячене Всеукраїнському дню працівників культури та аматорів народного мистецтва, яке відзначається 9 листопада.
- Антоніно Володимирівно, давайте пригадаємо, скільки установ культури працює в нашому районі?
- У районі працюють сімдесят дві установи культури. Це чи не найбільша мережа закладів культури в області, тому, знаю, що колеги з інших районів мені з одного боку заздрять, а з іншого і не дуже… З цього числа - 36 сільських клубних установ та районний Будинок культури. Тридцять три бібліотеки обслуговують читачів різного віку, проводять культурно-масові заходи, оформляють книжкові виставки, допомагають в роботі навчальним закладам. Для юних талантів є в районі дитяча музична школа, яку відвідують 100 вихованців.
З початку року клубними закладами проведено 2965 заходів, які відвідали 103968 глядачів. При закладах культури діє 130 творчих аматорських колективів, серед них вокальні, фольклорні колективи, хореографічні, музичні та театральні. У багатьох закладах обладнані світлиці, де експонуються роботи майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, оформлені етнографічні куточки.
Наполеглива робота значної кількості культпрацівників району дозволяє творчим аматорським колективам гідно виглядати на мистецьких заходах, які проводяться на районному та обласному рівнях. А коли випадає можливість участі у всеукраїнських чи міжнародних заходах – я на 100 % впевнена, що Олександрійщина буде представлена на високому рівні. Та й у нелегкий час економічних змін хто, як не працівники культури, морально допомагають сільським людям у їхніх буднях не втратити міцність духу і віру в краще - гарною піснею, добрим словом, організовуючи для них святкові заходи.
- Які творчі колективи Ви хотіли б відзначити?
- Творчий потенціал усіх працівників культури дуже високий. І хоча нам є над чим працювати, більшість із наших колег гідні похвали за їхню енергію, професіоналізм і високий рівень проведення заходів. Працівники культури, викладачі та учні музичної школи, учасники художньої самодіяльності беруть найактивнішу участь в різних заходах, за що неодноразово відзначалися дипломами та призами. А районна централізована бібліотечна система узагалі, на мою думку, є одним з базових елементів культурної, освітньої та інформаційної інфраструктури Олександрійщини.
- Розумію, що важко виділити лідерів, але все-таки ...
- Взагалі, серед культпрацівників можна назвати чимало ентузіастів, закоханих у свою справу. Та серед тих, хто справді викликає у мене захоплення: колектив центральної районної бібліотеки на чолі із директором Надією Чуяновою (і окремо працівники дитячого відділення за невгамовний креатив); серед клубних закладів слід відзначити колективи Добронадіївського, Попельнастівського, Новопразьких БК № 1 та №2, Ізмайлівського, Червонокам’янського, Березівського сільських будинків культури і, звичайно ж, творчий колектив Олександрійського районного будинку культури на чолі із директором Юлією Єлсуковою.Вихованці Новопразької дитячої музичної школи постійно демонструють високий рівень на різних конкурсах, а це безпосередньо результат роботи викладачів школи та директора Вікторії Ходи. Також не можу не відзначити вагомі здобутки у напрямах роботи із зеленого туризму та охорони культурної спадщини і спеціалістів, які вкладають у свою справу максимум зусиль, часу, знань – це Олена Ціціма і Наталія Петренко.
- Чи є проблеми з ремонтом, технічним оснащенням клубів?
- Клубні установи перебувають на балансі сільських та селищних рад, які й опікуються ними. За підтримки сільської влади, місцевих сільгоспвиробників там проводяться ремонти, закуповується апаратура, комп’ютерна техніка, сценічні костюми. Хотілося б, щоб матеріально-технічне база закладів культури на селі відповідала творчому потенціалу і потребам. Але, як кажуть, не все під силу сільським бюджетам. На превеликий жаль, не всі установи у нас опалюються: всього 56. Усі заклади, які опалюються твердим паливом, нині забезпечені ним у достатній кількості. Хотілось би відзначити, що завдяки підтримці Михайлівської (сільський голова С. Гаврилов), Червонокам’янської (Т. Бессараб), Добронадіївської (В. Коваленко), Косівської (О. Горбань), Попельнастівської (О. Волянський), Шарівської (Л. Банул), Протопопівської (О. Клочко), Травневської (Н. Ковтонюк), Недогарської (В. Демидчик), Щасливської (Т. Кіцелюк) сільських рад поліпшено матеріально-технічну базу, здійснено капітальний ремонт будівель, покрівель та відновлено системи опалення клубних установ.
Фінансування галузі культури залишається болючою темою. Закладам культури району пощастило – знайшлися небайдужі люди, які переймаються станом розвитку культури в районі та піклуються про неї, не шкодуючи власноруч зароблених коштів. Вони тихо, без галасу, роблять благородну справу для людей. Висловлюємо щиру вдячність за допомогу та відчутну підтримку, плідну співпрацю і взаєморозуміння у вирішенні питань матеріально-технічного забезпечення клубних закладів, аматорських колективів району, бібліотек-філій РЦБС та проведення ремонтних робіт Анатолію Івановичу Кузьменку, народному депутату України; Віктору Івановичу Кузьменку, депутату Кіровоградської обласної ради; Андрію Олександровичу Коломійцеву, депутату Олександрійської міської ради; Олені Миколаївні Святець, помічнику народного депутата України.
Також від імені відділу культури і туризму висловлюю вдячність Олександрійській районній державній адміністрації в особі Богдана Анатолійовича Курупа та Олександрійській районній раді в особі Ольги Анатоліївни Коріненко, усім структурним підрозділам райдержадміністрації за співпрацю, допомогу в різних напрямках роботи та порозуміння. Безумовно, за висвітлення найважливіших подій у сфері культури району, дякую редакції газети «Сільський вісник».
- Яка ситуація з бібліотечними установами?
- Проблему осучаснення та модернізації бібліотек неможливо вирішувати без допомоги громад, органів місцевого самоврядування. Велику роль у цьому відіграють очільники громад, котрі розуміють важливість бібліотек – як інформаційних, культурно-просвітницьких, дозвіллєвих закладів. Вони по можливості надають допомогу для придбання та ремонту комп’ютерної техніки і обладнання, встановлення інтернет-зв’язку, придбання літератури та передплату періодичних видань, а також ремонтних робіт приміщень бібліотек-філій. Останніми роками найбільш плідною є співпраця із Бандурівською, Костянтинівською, Шарівською, Недогарською, Ізмайлівською, Червонокам’янською, Косівською, Попельнастівською, Головківською, Добронадіївською, Новоселівською, Приютівською сільськими (селищними) радами. Від бібліотекарів і від себе особисто висловлюю велику вдячність головам цих громад за підтримку та розуміння.
- А музичну школу не обходять увагою?
- Допомагають створювати належні умови для якісного процесу навчання та практики в Новопразькій дитячій музичній школі та її Приютівській філії відповідно Новопразька селищна рада на чолі із О. Горбенко, Приютівська селищна рада (В. Лисенко), а також ТОВ «Олександрійський цукровий завод» (комерційний директор Л.Третяк). Щира вдячність їм за підтримку підростаючого покоління талантів.
- Що можете сказати стосовно пам’яткоохоронної справи у районі?
- Починаючи з 2002 року, у відділі з’явився новий напрямок у роботі – це охорона пам’яток історії, археології та монументального мистецтва. Для збереження пам’яток від загрози знищення і руйнування постійно надаються методичні рекомендації сільським та селищним радам, проводиться інвентаризація пам’яток та виготовляється облікова документація. Задля захисту 244 пам’яток археології поінформували користувачів земельних ділянок, на яких знаходяться пам’ятки, про недопущення їх розорювання, уклали 111 охоронних договорів. Протягом поточного року відремонтовано 33 пам’ятки історії.
Проривом у роботі даного напряму є виготовлення Протопопівською сільською радою двох паспортів на Братські могили, що дало змогу уточнити і обновити дані про загиблих.
- Ми можемо і сільським туризмом похвастатися?
- Олександрійщина, завдяки благодатному клімату та гостинності жителів нашого краю, пристосована для сільського туризму як найкраще. 25 жовтня до Протопопівки завітали журналісти телеканалу «1+1». Це гарне село, де у мирі і злагоді живуть і працюють українці, корейці, вірмени, болгари, роми та німці. І тому тут діє цікавий туристичний маршрут під назвою «Коровай дружби» за участі сільських садиб. Знімальна група мала змогу познайомитись із Ахімом та Габріелою Дьобріх, власниками малого підприємства «НЕЄМІЯ», на якому займаються випічкою хліба за німецькою технологією, молочної та м’ясної продукції, яку вирощують своїми силами. Потім завітали на природно-заповідний об’єкт місцевого значення «Велика і Мала скелі», де активісти Протопопівської громади облаштували свої садиби для прийому туристів. У вересні на Міжнародному інвестиційному форумі «Центрально-Український Інвестиційний форум – 2016» наш район виборов почесне перше місце у номінації «Краща садиба» (власниця Протопопівської сільської садиби – Ніна Ляшко). Ще дві протопопівські садиби «У Світлани» (Світлана Баштовенко) та «Вараждин» (Вікторія Синьогуб) увійшли до списку «100 кращих садиб України».
- Щоб ви побажали своїм колегам в день професійного свята?
- Користуючись нагодою, щиро вітаю всіх працівників культури та аматорів народного мистецтва з професійним святом. Бажаю вам щодня отримувати задоволення від своєї роботи, даруючи мистецтво людям, а за це отримувати від них визнання, захоплення та повагу. Будьте здорові, міцні духом, багаті на знання та добрих друзів, успішні та заможні!
Спілкувалася О. СТОРЧОВА.