Ніщо живе неспроможне існувати без води. Людина, рослини, тварини — всім потрібна вода. Люди здавна селилися там, де була вода. Якщо врахувати, що організм людини на 70% складається з води, стежити за якістю того, що ми п’ємо, просто необхідно.
У багатьох випадках свердловина або колодязь на території присадибної ділянки - єдиний спосіб забезпечити домогосподарство водою питною і для побутових потреб. Але, яка в них вода - якісна чи ні, - господарі майже ніколи не перевіряють. На превеликий жаль, найбільшим ворогом чистої води у населених пунктах часто стають самі ж місцеві жителі. Оскільки у селах немає централізованого водогону, при індивідуальних житлових будинках є вигрібні ями для стічних вод, туалети, які здебільшого не герметизовані. А зовсім поруч люди черпають воду з криниць. Та й непотріб із стихійних сміттєзвалищ забруднює воду. До всього, поля та городи підживлюються органічними та хімічними препаратами, що також можуть потрапити в колодязі.
Тож неминуче виникає питання: наскільки безпечно використовувати воду із криниць?
Слід зазначити, що контроль якості питної води із джерел децентралізованого водопостачання протягом 2016 року був організований та проводився двома селищними та дванадцятьма сільськими радами, а саме: Новопразькою; Приютівської селищними радами; Андріївською; Бандурівською; Головківською; Добронадіївською; Костянтинівською; Новоселівською; Куколівською; Лікарівською; Михайлівською; Попельнастівською; Червонокам’янською; Щасливською сільськими радами.
Із них лише двома сільськими радами (Головківською та Михайлівською) проводиться систематичний щоквартальний лабораторний контроль безпечності і якості питної води, інші перелічені сільські ради провели одноразове дослідження із джерел децентралізованого водопостачання.
Іншими сільськими радами не проводиться лабораторний контроль безпечності та якості питної води з джерел децентралізованого водопостачання. Тоді як, на території Долинської, Недогарської, Травневської, Протопопівської, Світлопільської та Улянівської сільських рад навчальні та лікувально-профілактичні заклади мають локальне водопостачання (від власних свердловин та колодязів), контроль безпечності та якості питної води із яких не проводиться.
Також не вирішеним залишається питання обліку та обслуговування громадських колодязів: сільські та селищні ради відмовляються брати на облік та обслуговувати громадські колодязі і свердловини, які знаходяться на їхніх територіях. Відповідно до Державних санітарних норм та правил не рідше одного разу на рік повинна проводитись чистка колодязя від замулювання та намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплення та обладнання. Після кожного ремонту або чищення колодязя повинна проводитися його дезінфекція, а також лабораторні дослідження безпечності та якості води за 20 показниками (повний аналіз), після чого вноситься відмітка у Санітарний паспорт щодо продовження його дії. Проте, належне обслуговування громадських колодязів (щорічна чистка та профілактична дезінфекція, ремонт, обладнання) сільськими та селищними радами не проводиться, що негативно впливає на якість води в них.
Крім того, в поточному році жодного разу не проводили лабораторний контроль безпечності та якості питної води із джерел централізованого водопостачання КП «Струмок» Новоселівської сільської ради, Дівочепільська сільська рада, ПАТ «Олександрійський цукровий завод», ПАТ «Шарівське», на балансі яких знаходяться сільські водогони. Костянтинівською та Протопопівською сільськими радами не надані копії документів про передачу гілок водогону «Дніпро- Кіровоград» на баланс ОКВП «Дніпро-Кіровоград».
Тож чи завжди ми п’ємо чисту джерельну воду - слід замислитися.
С. ЛУМ'ЯНИК, А.ЧИЖИК, управління Держспоживслужби в районі.
За поточний період 2016 року Олександрійським міськміжрайонним відділом ДУ «Кіровоградський обласний лабораторний центр МОЗ України» відібрано та досліджено проби питної води із джерел децентралізованого водопостачання: на мікробіологічні показники - 72, із них 51 проба не відповідала вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10) по мікробіологічних показниках (70,8%), у т.ч. 21 проба для потреб санітарно-гігієнічного моніторингу (за кошти державного бюджету); на санітарно-гігієнічні показники - 69 проб, із них 49 проб не відповідало вимогам санітарних норм по санітарно-хімічних показниках (71,0%) (у т.ч. 39 проб по вмісту нітратів (56,5%), у т.ч. 13 проб для потреб санітарно- гігієнічного моніторингу (за кошти державного бюджету).