Барвистий розмай гердан

Бісер був відомий на території України здавна. Про це свідчать знайдені прикраси із бісеру у похованнях часів Київській Русі  VIII – ХІІ століть. Ним прикрашали вбрання, головні убори, використовували нарівні з перлами. Крім того, бісер наділяли властивостями оберегу. Сучасні вироби з бісеру різноманітні за формою, мають простіші візерунки та кольорові поєднання, але як і старовинні, вони чудово пасують до сучасного одягу: намиста, ланцюжки, ажурні, мов мереживо, довгі смуги ґерданів. 

Два роки тому оволоділа основами роботи з намистинками й завідуюча Бандурівською бібліотекою – філією Віта Власова (на фото). До речі, мистецтвом плетіння  гердан оволоділа завдяки всесвітній мережі Інтернет і ця справа стала справжнім сімейним захопленням, якому і сама Віта, і її донька Анастасія присвячують кожну вільну хвилинку. З того часу вони сплели 23 гердани.
До речі, гердан - давня слов´янська прикраса, що є не лише прикрасою, але і чарівним оберегом жінки, а особливо майбутньої матері. Гердани виготовлялися лише з бісеру, і спочатку були чоловічою прикрасою, але з часом все ж стали більш жіночим аксесуаром. По формі вона нагадує сучасну краватку. Цікаво, що гердани можна виготовляти в різних техніках, але найпоширенішою технікою для створення такої прикраси все ж є «ткацтво на станку» або «ручне ткацтво». Бандурівські майстрині плетуть вручну. Різноманіття кольорів, схем вражає. Кожна прикраса по своєму оригінальна.
Першими цінителями виробів з бісеру були рідні та друзі, яким вони подарували п’ять герданів. Сьогодні коло тих, хто носить прикраси, виготовлені майстровитими руками родини Власових, набагато ширше. І хоча бісероплетіння — все-таки більше захоплення, аніж спосіб заробити, бажаючих придбати вишукані прикраси вистачає. З дванадцяти проданих герданів були переважно жовто-блакитного кольору і замовили їх у майстрині сільські голови району. Власні витвори мистецтва є постійним аксесуаром у гардеробі й самої Віти Анатоліївни. Під кожну сукню – своя прикраса.
Слід додати, що це бісероплетіння доволі затратна справа, бо ціна матеріалів «кусається». Тож розпочинали майстрині плетіння з китайського бісеру – він дешевший. Нині втілюють у життя свої фантазії за допомогою чеського бісеру. - У дешевому бісері одна бісерина не схожа на іншу: та мала, та велика, – зазначає майстриня. - Звичайно, що чеський бісер, хоча й дорожчий, але кращої якості – він рівніший, намистинки не так відрізняються між собою. Тож і робота з нього буде більш охайною та красивішою. Та й палітра чеського бісеру дуже різноманітна і дозволяє реалізувати безліч творчих задумів.
На замовленнях багато заробити не вдається, бо виручені кошти одразу витрачають на нові матеріали. Виходить замкнуте коло. І хоча хобі обходиться недешево, але задоволення від роботи і позитивних емоцій, які приносять людям прикраси, не вимірюється ніякими грошима…
Уроки плетіння з бісеру для початківців, за словами майстрині, освоїти легко, але потрібно володіти такими якостями, як посидючість, терпіння і величезне бажання творити красу. Адже над окремими виробами доводиться сидіти два-три дні, над іншими - й значно довше.
Присвятити час своєму захопленню Віта Анатоліївна намагається щодня. Каже, якщо хоча б півгодини займатиметься улюбленою справою, отримає від цього море позитиву та радості на цілий день.
До речі, на своєму робочому місці завідуюча оформила народознавчий куточок. Тож, коли заходиш у бібліотеку тебе гостинно зустрічають господарі – ляльки майже у зріст людини, є тут макет печі, предмети побуту наших пращурів, вишиті картини і рушники, які передали у музейну кімнату її земляки. Слід додати, що і сама майстриня вміє вишивати хрестиком гарні картини.
Рукоділля приносить жінці насолоду. Вона також вважає, що кожна дитина повинна знати якесь ремесло. Тоді і вільний час у неї буде проведено на користь. Тож охоче ділиться Віта Анатоліївна мистецтвом плетіння із юними читачами, влаштовуючи для них у бібліотеці майстер-класи. Тобто хобі вдало поєднується з роботою і це приносить всім задоволення.
О. СТОРЧОВА.