Волонтери Олександрійщини про забезпечення армії

Минуло два роки з того часу, як небайдужі олександрійці з початком бойових дій на сході країни долучилися до широкомасштабної місії допомоги українським військовим, які  на той час не мали належного забезпечення. Бракувало всього -  обмундирування, спеціальних засобів, так і елементарного -  продуктів харчування.  У цей же час на Олександрійщині активні небайдужі громадяни почали створювали волонтерські групи та об’єднання, які збирали та доставляли допомогу бойовим підрозділам в зону проведення АТО.
Як змінилася ситуація із забезпеченням військових нині ми поцікавилися  безпосередньо у місцевих волонтерів.

Олександр Воропаєв, заступник керівника місцевого підрозділу Всеукраїнського союзу ветеранів АТО.

У порівнянні з 2014 роком ситуація дещо змінилась, щоправда не кардинально. Якщо раніше бійцям потрібна була форма та бронежилети, то зараз індивідуальними засобами захисту забезпечує держава, але одяг також необхідний, як і біноклі, дальноміри, прилади нічного бачення.  Як приклад, бійцям Донецького прикордонного загону, де проходить службу наш земляк Володимир Конюшенко,  необхідні цвяхи, бензопили, пилки.
Рівень допомоги від населення впав на 90% і допомагають зараз ті, хто активно допомагав з самого початку – керівництво, батьки та вихованці танцювального колективу «Авантюрин», ФГ «Джерело 2», а також депутат міської ради Андрій Коломійцев. Населення було активнішим на початку АТО. Нині такого немає.
Щоправда, активно на селі організовують збір допомоги школи та сільські і селищні ради, за що їм велика вдячність. Людей заздалегідь інформують, вони приносять продукти на пункт збору, а потім вже волонтери забирають усе це і доставляють у зону АТО. Та держава ніяк не сприяє цьому і все, що робиться, тримається на ентузіазмі волонтерів та небайдужих людей. 


Сергій Качинський, волонтер

За час проведення антитерористичної операції потреби армійців стали дещо іншими. Ми вже не возимо цигарки, зубні пасти та й загалом засоби особистої гігієни. Солдати отримують заробітні плати, бойові винагороди, тому можуть придбати зазначене самі. Правда, на тому ж рівні залишилось забезпечення приладами – біноклями та тепловізорами, це все необхідно і зараз. Ось, наприклад, 53-я бригада потрапила під обстріл, в результаті чого були пошкоджені опори ліній електропередач, тож бійцям тепер необхідні генератори на дизпаливі.
Допомога ж від населення значно скоротилася, і на це є свої причини: кому байдуже, кому «набридло», але найбільш впливовий чинник це відсутність самої можливості допомогти, адже через фінансову та економічну ситуацію в країні люди думають, в першу чергу, про те, як сплатити комунальні послуги, купити найнеобхідніші продукти та речі. Однак хочеться низенько вклонитися сільським жителям, бо фактично останні три поїздки всі продукти харчування збирали саме в селах району. Велику допомогу у зборі надають дитячі садочки, школи, сприяють цьому сільські голови, за що їм величезна подяка. Відчутну підтримку надають нам і фермери, окремо хочу відзначити Сергія Баранця, який практично кожну поїздку щось купує та передає бійцям, допомагає і з заправкою автомобіля.


Олександр Маковецький, волонтерська група «Допомога армії»

Щодо забезпечення військових частин, яким ми допомагаємо, нічого в порівнянні з 2014 роком не змінилось. Ми  як тоді доставляли допомогу, так і зараз возимо необхідні речі. Хоча і видають бійцям форму, але вона не найкращої якості. Продукти харчування потрібні бійцям завжди. Така ж ситуація з приладами нічного бачення: як просили військові оптику, так і нині на передовій її бракує.
Наприклад, зараз збираємось везти допомогу для бійців 57-ї бригади, до складу якої входять 34-ий, 42-ий та 17-ий батальйони. Їм   необхідні продукти, медикаменти, перев’язочні матеріали, навіть ті ж самі звичайнісінькі очні каплі, все це потрібно.  
А збір допомоги відбувається   важко. Два роки тому, люди допомагали чим могли, вони відчували і знали, що почалась війна, а зараз все пройшло і допомога впала практично на нуль.   Допомагають переважно підприємці та фермерські господарства району, вони ж, до речі, допомагають з 2014 і зараз продовжують. Щоправда вже менше, але все ж допомагають, медикаменти, як надавали мережі приватних аптек, так вони це роблять і нині, правда,    менше , ніж тоді.  

Володимир Гориславець, волонтер

Якщо порівнювати з 2014 та початком 2015 року то, на мою думку, забезпечення саме продуктами харчування покращилося відсотків на 85-90%, що ж до технічного забезпечення, тепловізори, приціли, дальноміри  то бійцям, до яких я їздив,  їм доставляють волонтери.
Щодо мого основного профілю – ремонту військової техніки, то зараз до нас потрапляють одиниці важкої техніки, а більшість БТРи, БРДМи та КАМАЗи відправляються на заводи. Хоча у нас на ремонті перебуває один БТР, на який нам необхідний мотор. Стосовно більшості автомобілів,  то це авто, які стоять на балансі військової частини, але не забезпечені повністю обслуговуванням, їх поставили на баланс частин, щоб можна було використовувати, заправляти, а ремонт в більшості випадків відбувається за рахунок військових та небайдужих волонтерів.
На сьогодні військовикам  необхідна увага від держави, психологічна реабілітація після повернення  з зони проведення АТО. Потрібно, щоб з військовими та їхніми сім’ями працювали психологи, не можна, щоб відразу людей з боїв відсилали додому, адже потім виникають певні непорозуміння, навіть розпадаються родини. Потрібні реабілітаційні пункти, де б демобілізовані бійці могли відпочити та отримати кваліфіковану психолого-медичну допомогу.

Світлана Небесна, волонтер, підприємець  міського Центрального ринку


На сьогодні забезпечення у тих частин, а це зокрема 17, 24, 30, «Донбас» та інші, не викликає нарікань в порівнянні навіть з минулим 2015 роком, коли хлопцям було потрібно майже все,  починаючи від форми і закінчуючи продуктами харчування. На сьогодні -  одяг, бронежилети, продукти, заробітна платня - фактично все є.
Щоправда, залишилась потреба в запчастинах до військової техніки.     Допомога населення наразі досить квола. Люди говорять , що втомилися та заспокоїлися, деякі навіть вже розчарувалися.


Але не зважаючи ні на що, волонтери з Олександрійщини продовжують шукати та доставляти допомогу військовим, які перебувають у зоні проведення антитерористичної операції.