Ми впевнено йдемо у 2016-й…

Уже переступив наш  поріг 2016-й рік. Що нового від прийдешнього року очікують наші земляки та яким для них  запам’ятався рік, що минув? – у наших новорічних інтерв’ю.

Юрій Коваль, перший заступник голови РДА

Приємно, що Олександрійський район справився зі всіма завданнями, особливо з виробництва зернових, отримали саме той врожай, на який розраховували.  Також рік запам’ятався виборами, де жителі району надали нам вотум довіри і показали, що ми на правильному шляху.  У Новому році щиро бажаю всім нам мирного неба, козацького здоров’я, витримки у нелегкий час, добробуту! А ще хай милостивою буде погода, щоб нашим хліборобам вдалося заповнити засіки благодатним зерном.

Тетяна Кіцелюк, Щасливський сільський голова 

- Для щасливської громади минулий рік видався досить щедрим та насиченим на різноманітні події. У рамках реалізації проекту за підтримки Фонду регіонального розвитку реконструйовано місцевий дитсадок, а це значить, що у новому році дітки будуть виховуватися в оновленому приміщенні. Ми відкрили комунальне підприємство з постачання води для населення і налагодили його роботу, встигли замінити покрівлю на сільському будинку культури, зробили ямковий ремонт доріг по селу та багато іншого важливого для людей. Гарно відзначили День села та низку інших свят. Підтримуємо своїх ветеранів, літніх людей. А от приємним сюрпризом для нашої дітвори до Нового року стали солодкі подарунки. Ми забезпечили ними і учнів, і дошкільнят, і навіть новонароджених – загалом до сотні дітей різного віку. У Новому році хочу побажати, щоб було у нас не гірше, ніж ми маємо зараз.

Валентина Олексюк, депутат районної ради від ВО «Батьківщина»

- 2015-й, як власне і 2014-й рік, найбільше запам’ятався мені підтримкою учасників АТО. Я особисто неодноразово збирала допомогу нашим бійцям, їздила по району, а потім через волонтерів передавала її на схід. Люди в селах мене активно підтримували, адже відкриті й щиросердні, не байдужі до людської біди. Хочу подякувати їм за розуміння, терпимість та милосердя і побажати, щоб наступний рік для всіх нас став символом миру та добра.

Михайло Гончаренко, голова СВК ім. Фрунзе

- 2015 –й важко характеризувати. Рік – непередбачуваний і складний. Як агроном з чималим досвідом роботи, скажу, що вперше за моє професійне життя восени була така посуха. Це не додало оптимізму аграріям. Хоча, з іншого боку, колись люди переживали й гірші часи, війну вистояли…і, слава Богу,  до нас вона у вікно не стукає, хоча й розгорнулася на іншій території. Добре, аби вистачало нам терпіння, аби Всевишній не обділив нас найціннішим, що може мати людина – а це, як всім відомо, здоров’я.  Гроші можна заробити, освіту можна здобути, а от здоров’я, на жаль, нізащо не купиш.

Світлана Пальчук, волонтерка «Союзу солдатських матерів та дружин військовослужбовців»

- 2015-й був складним. У плані волонтерства так це завжди непросто, але ми все рівно підтримували і допомагали військовим, як могли і чим могли. Відрадно, що в районі і місті добре знають, завжди знаходять, ми виходимо за рамки регіону і тісно співпрацюємо з іншими волонтерськими організаціями. Важливо й те, що все нами заплановане - втілено в життя. З нового року ми будемо, як і раніше, відстоювати інтереси військових, підтримувати їх і допомагати, не змінюючи формат своєї роботи. Окремо хочу сказати, що у 2015-му я нарешті дочекалася з АТО рідного брата, моя старша донька вступила до вузу. А це говорить про те, що поряд з важкими моментами були й світлі, приємні та радісні. Вірю в те, що у новому році наше життя налагодиться, війна закінчиться і все зміниться.

Олександр Рушковський, радник голови Олександрійської РДА з питань допомоги учасникам АТО

Для мене 2015 рік, у першу чергу, запам’ятався втратою товаришів на фронті, чотири героя загинули під Горлівкою, коли я безпосередньо був там, я ніколи цього не забуду. Запам’ятався також моїм поверненням з АТО, яке відбулося в кінці квітня. Я не можу передати ті погляди сина та дружини, коли вони тоді зустріли мене, адже чимало безсонних ночей вони провели і слідкували за всіма новинами по телебаченню. У 2015 році я  познайомився і почав співпрацювати з багатьма волонтерськими організаціями, допомагаючи хлопцям на фронті. Також під час виборчої кампанії познайомився з безліччю прекрасних людей, у яких є чому повчитися.
Що хочеться побажати у новому, 2016 році? Тим, хто на передовій - витримки, сили духу, оптимізму. Тим, хто не зійшов з шляху меценатства і волонтерства - терпіння і віри. А всім олександрійцям – здоров’я, добра, довіри і любові!

Микола Щербань, начальник Олександрійської міськрайонної ветлабораторії

- 2015-й запам’ятався тим, що у нас утворилася Олександрійська міськрайонна державна лабораторія ветмедицини, і, крім свого району, ми почали обслуговувати ще й Онуфріївський та Петрівський. Працювати стало складніше, адже кількість фахівців не збільшилась, тоді як основний обсяг роботи  - зріс. Економити почали на всьому, бо держава забезпечує нам лише виплату заробітної плати. Треба також сказати, що спалахів інфекційних хвороб, окрім сказу, в районі не було. Не один рік на належному рівні в нас знаходиться оздоровлення тварин приватного сектору та сільгосппідприємств щодо лейкозу та туберкульозу. А від нового року ми, ветлікарі, очікуємо, перш за все, того, що держава сприятиме покращенню розвитку нашої галузі, очікуємо від неї додаткової підтримки.

Володимир Конюшенко, волонтер, учасник АТО 

Минулий рік запам’ятався продовженням становлення волонтерського руху в Олександрії та районі. Приємно, що наше місто не пасе задніх в цій благородній справі, це я можу констатувати і як волонтер, і як військовослужбовець. Що ж до служби, то ці півроку пройшли на одному подиху, з часом звикаєш і до пострілів, і до небезпеки.  Але в душі одне бажання у новому році -  щоб нарешті закінчилась війна, щоб діти і батьки проживали в щасливій країні!  У ці різдвяні свята побажаю моїм землякам мирного неба, міцного здоров’я, успіхів, родинного щастя, достатку і благополуччя.

Олена Малихіна, директор Шарівської школи 

- Якщо аналізувати рік, що минув, то для учнівського і педагогічного колективів він був теплим, гостинним і щедрим на події. Нас постійно підтримував Віктор Кузьменко, керівник ПАТ «Шарівське», а тепер ще й депутат обласної ради. Наші діти брали активну участь у різних змаганнях та конкурсах районного масштабу. А якщо говорити про особисте, то нарешті в цьому році я дочекалася повернення брата з АТО.  Приємна подія, що син вступив до вузу. Звісно, від нового року очікую, перш за все, миру. І вірю в те, що українці заслуговують кращої долі. Бажаю, щоб нам щастило, щоб здійснювалися найзаповітніші мрії, реалізовувались найкреативніші проекти. Здоров’я всім і злагоди.  

Валентина Гарагуля, головний лікар ОЦРЛ

- Минулий рік для колективу ЦРЛ, що цьогоріч в загальнообласному рейтингу посів третє місце, видався досить плідним. Незважаючи на фінансові труднощі, ми зберегли рівень надання невідкладної медичної допомоги для населення, постійно виїжджали в села (хоча часто коштів на пальне не вистачало), працювали професійно. Запам’ятався рік тим, що  троє наших лікарів пішли в АТО. І ми протягом року почали лікувати значно більше поранених бійців, ніж торік, а декого взагалі перевели на групу інвалідності. Усе це наш біль, наша біда.  Нам вдалося зберегти показник народжуваності в районі, також ми тримали високий рівень надання хірургічної допомоги,  постійно покращували умови праці в медзакладах тощо. І, звичайно, віримо в те, що 2016-й – буде продовженням року медицини в нашому районі, адже не тільки ОЦРЛ, а й багато інших медичних установ регіону протягом минулого року отримували суттєву допомогу з боку Кіровоградської облдержадміністрації та обласної ради. За рахунок такої підтримки лікарні стають сучасними. Допомагали нам і сільські ради.  І ця практика, ми певні, буде продовжена у поточному році. Віримо в те, що стан здоров’я наших людей в цілому не погіршиться. 

Оксана Бабій, домогосподарка, багатодітна мати

- 2015-й приніс приємну звістку в нашу родину, бо у ній з’явився довгоочікуваний син. Усі шестеро наших діток підросли. Одна з доньок пішла до садочка. Тепер гуртом наново вчимося читати й писати. Нам ніколи сумувати. Цей рік ми пережили більш-менш стабільно. У чоловіка, Слава Богу, була робота, всі живі-здорові.  Ми не скаржимось, не нарікаємо на життя, а навпаки надіємось на краще. Наші дідусі й бабусі пережили і голод,  і війну, і розруху, а все тому, що підтримували один одного, допомагали і жили, власне, на взаємодопомозі, хоча було й нелегко. Так часто мене запитують:  мабуть, важко виховувати шістьох дітей? І я відповідаю: «Не зовсім легко, але й не важко, просто ніколи нудьгувати». Думаю, головне, аби люди не втрачали надію, не зневірювалися в завтрашньому дні і все у них обов’язково буде добре.

Василь Афанасьєв, директор Олександрійського аграрного ліцею

- Незважаючи на складну ситуацію, в 2015-му і учнівський, і педагогічний колективи успішно реалізували всі заходи, що планувалися, повністю виконано державне замовлення, проведені підготовчі заходи до зими тощо.  Ми впевнено йдемо у 2016-й. Сподіваємось, він буде не гіршим, хоча попереду на професійно-технічну освіту очікують зміни, не виключенням є  реформування галузі. Проте, маючи злагоджений колектив і успішних вихованців, ми впевнено працюємо та з позитивом дивимось в майбутнє. Чого хочу побажати й землякам.  А разом з тим - миру. Миру в душах, родинах, колективах та суспільстві. 

Олександр Чумак, учасник бойових дій

- 2015-й був нелегким для простих людей - трударів. І все тому, що немає сьогодні в країні вмілих керівників. А ті, що правлять країною, лише вирішують особисті питання чи займаються «розбірками» між собою. Тоді як сьогодні їм першочергово треба перейматися соціальними проблемами, стабілізацією цін, встановленням миру. Треба шукати консенсус, щоб припинити війну, вміти домовитися з людьми, можливо, й шляхом референдуму. Мені сьогодні боляче і важко спостерігати за тим, що відбувається в країні.  Особливо це неприємно моєму поколінню. Що стосується прийдешнього року, то я і не знаю навіть, чого від нього чекати. Треба змінювати верхівку влади, бо, на жаль, нас простих людей чують і розуміють лише на рівні області і району, але не на рівні столиці. Наостанок хочу всім нам побажати передовсім здоров’я. 
Матеріал підготувала Н. ЛУЦЕНКО.