пʼятниця, 24 квітня 2015 р.

Життя у випробуваннях

Під високим синім небом тануть сніги, скресає лід на річках, повертаються з далеких країв птахи до рідної землі, несучи на своїх крилах весну. Такого весняного дня 1925 року принесли лелеки радість і в сім’ю Грамів — Дмитра Антоновича і Пелагеї Сергіївни, в яких народився хлопчик, якого назвали Гришою. Всього у сім’ї було 4 дітей: крім Григорія, ще три сестри. Нелегким видалося дитинство. Трагічний 32-й забрав батька, у 33-му мамі довелося віддати двох молодших сестер до П’ятихатського дитбудинку, щоб врятувати їх від голоду. Незабаром, без відома матері, дівчаток відправили за Урал. Слід загубився, доля їх не відома і до сьогодні.
А роки юності Григорія затьмарила війна. Коли визволили село від окупантів, 18-річного хлопця призвали до лав армії. Спочатку пішки відправили на Полтаву, звідти на три місяці направили на курси молодих солдатів, а потім — в діючу армію на Волховський фронт — кулеметником. Визволяючи Псков, Новгород, Григорій Дмитрович був тяжко поранений в груди. Лікуватися направили в Новгород. Усе місто лежало в руїнах, тому госпіталь розташувався в палатках. Залікувавши рану, його відправляють на Ленінградський фронт, який тільки — що прорвав блокаду Ленінграду. Далі, визволивши Ленінградську область, його частина перейшла фінський кордон. Жахливий холод, чужа територія і небезпека чекали солдатів на кожному кроці. В одному з боїв Григорій Дмитрович був тяжко поранений в живіт. Лежачи в холодному снігу і стікаючи кров’ю, втратив всяку надію на порятунок, гомін бою відкочувався все далі і далі. Врятував від вірної смерті бойовий побратим з Полтавщини, відтягнувши пораненого товариша в пустий напівзруйнований будинок. Лише пізно ввечері його знайшли санітари. Собача упряжка, керована санітаром, і вивезла бійця до своїх. Знову шпиталь, на цей раз у Ленінграді. Після одужання відправили на фронт, цього разу на територію Прибалтики, визволивши яку перейшли кордон Польщі. Григорій Дмитрович брав участь у прориві Нарвинського плацдарму, дійшов до Вісли. Далі Східна Пруссія. Під Кенігсбергом знову тяжке поранення, на цей раз перебита нога, яку необхідно було ампутувати. Геніальні фронтові хірурги врятували ногу, хоч і вкоротили її на 8 см. Більше на фронт не повертався через поранення, та й війна закінчувалася. З війни повернувся інвалідом, маючи звання сержанта, та нагороджений медалями «За бойові заслуги» та « За відвагу».
У рідному селі, незважаючи на інвалідність, Григорій Дмитрович 30 років пропрацював трактористом у колгоспі. У 1951 році одружився. Разом із дружиною Олександрою Йосипівною народили і виховали трьох синів. У 1980 році прийшов час іти на заслужений відпочинок. Та не міг Григорій Дмитрович уявити себе без роботи і ще кілька років працював у колгоспі конюхом — візником.
Після смерті дружини 20 останніх років проживає сам. Займається господарством: двір, город — в селі роботи завжди вистачає. Та родина його зросла. Григорій Дмитрович має 7 онуків, 8 правнуків, його не забувають односельці, особливо Катерина Максимівна Шкуратько та Євгенія Тимченко. Часто відвідують його і волонтери школи: Антон Борщ, Валерій Мажара, Євгеній Гарагуля. Вони допомагають Григорію Дмитровичу по господарству і підтримують морально. Велику радість має він від спілкування із сільським головою, Олегом Волянським, який постійно цікавиться справами, станом здоров’я, потребами односельця.
Григорію Дмитровичу 90 років. Він один із тих ветеранів, з яким ми, учні та вчителі школи, радо зустрічаємо свято Перемоги. Цікаві розповіді, сумні та радісні спогади переносять нас у ті далекі роки. Та все ж розуміємо, що життя людське вимірюється не роками, а добрими вчинками.
Життя прожити — не поле перейти. І кожен проживає його по-своєму. Маючи в серці добро і любов до людей, роботящі руки, міцну підтримку з боку родини та односельців, Григорій Дмитрович щасливо зустрів свій ювілей. Тож бажаємо йому добра, здоров’я, міцного духу, побільше радості та втіхи у його домівку і, звичайно, вікового, сторічного ювілею. Та ще того, щоб він завжди залишався патріотом незалежної України і великим вболівальником за її долю. Таким, яким він є на сьогодні. Справжнім і відкритим, слугуючи у цьому надихаючим прикладом для всіх попельнастівців і, насамперед, для молоді.
Я. ШОВГЕЛЯ, З. ЖВАНКО, Л. ВОЙЦЕХОВСЬКА, вчителі Попельнастівської ЗШ І–ІІІ ст. 

основні питання сьогодення

Відкриваючи чергову щопонеділкову апаратну нараду з представниками структурних підрозділів та організацій РДА, очільник району Андрій Коломійцев охарактеризував основні питання, які розглядалися під час колегії та наради в облдержадміністрації.

Гуртом прибирали узбіччя дороги

Минулої п’ятниці до обіду район Кременчуцького шосе при виїзді з Олександрії став помітно чистішим — місцеві жителі вийшли на суботник. А це загалом більше сотні осіб, що представляли всі структурні підрозділи Олександрійської райдержадміністрації та трудові колективи бюджетних установ і організацій. Всі гуртом взялися навести лад вздовж дороги державного значення.

Велика ДОПОМОГА маленького села

Хвиля підтримки української армії серед олександрійців останнім часом значно спала. Через здорожчання продуктів першої необхідності люди стараються економити на всьому, а тому пожертв на потреби армійців стає дедалі менше, бідкаються місцеві волонтери, додаючи, що у активних громадян вичерпуються ресурси. Чого, на щастя, не скажеш про ентузіазм українців.

КАЛЕНДАР НАРОДНИХ ПРИКМЕТ

29 БЕРЕЗНЯ - День пам'яті трьох мучеників: Тата, Трохима і Саввіна. Якщо 29 березня була тепла, сонячна погода, то і весна вся буде теплою. Добре, коли сніг тане від Сонця, а не від дощу: "Коли весна красними днями зганяє сніг - родиться хліб". Якщо птахи прилітають великими зграями майже одночасно — прикмета того, що весна буде теплою. Хмари цього дня високо пливуть по небу — буде тепло, сонце крізь хмари пробивається — скоро піде дощ. Якщо ворони і горобці купаються в калюжах, то слід чекати тепла.
30 БЕРЕЗНЯ відзначається день пам'яті преподобного Олексія, прозваного у народі Олексієм Теплим. Яка погода буде цього дня, така і на Великдень. Якщо на Олексія тепло, то весна буде теплою, якщо холодно - весна запізниться. Якщо бджоли зроблять перший обліт, варто чекати доброго медозбору. Прилетіли трясогузки — треба готуватися до водопілля. Якщо на ліщині "сережки" з'явилися, значить зимі кінець, можна садити мак, редиску, квіти.
31 БЕРЕЗНЯ церква вшановує пам'ять святих Кирила, Євкарпа, Трохима. Якщо на схилах пагорбів з'являються перші квіти кульбаби, значить, початок квітня буде теплим. До цього дня прилетіло багато лебедів — весна буде теплою. Багато комарів кружляє довкола — зародять добре лісові ягоди. З цього дня розпочинаються ранні грози.
1 КВІТНЯ вшановується пам'ять мучеників Хрисанфа і Дарії. Яка погода 1 квітня, така і 1 жовтня, і навпаки. Рання весна - велика повінь. Якщо вночі зірок не видно, можна чекати теплої погоди; якщо день вітряний, то й весь рік буде таким. Якщо цього дня стоїть тепла погода, то це - на врожай.
2 КВІТНЯ - у цей день вшановується пам'ять преподобного Єфросина Синозерського і святої мучениці Фотини (Світлани). Коли дощ вдень ллє, буде добрий врожай білих грибів. Якщо купчасті хмари надвечір не зникають, то погода погіршиться, задощить. Зацвіла черемха — чекайте весняних приморозків. Якщо цього дня погода не морозна, значить, літо буде тепле. У цей час розпускається сіра вільха, у багатьох птахів на початку квітня починається шлюбний період.
3 КВІТНЯ відзначається день пам'яті святого Кирила, єпископа Катанського. Якщо цього дня під час сходу сонця у небі спостерігаються червоні кола, то рік обіцяє бути врожайним. Цвіте мати-й-мачуха — уже скоро стане тепліше. Коли з'явилися комарі, варто чекати потепління. Якщо голуби воркують цього дня — до тепла.
4 КВІТНЯ вшановується пам'ять священномученика Василя Анкірського. У народі святого називали Василем Теплим, бо у цей день зазвичай сонце починає яскраво гріти, з дахів капель сиплеться. На теплого Василя радується зілля. Сині хмари вказували на тепло і дощ: "Перший квітневий дощ воза золотого вартий", говорили наші пращури. Сонце на світанку в червоних колах віщує гарний врожай овочів.

КРИМІНАЛЬНІ НОВИНИ

За минулий тиждень черговою частиною Олександрійського райвідділу міліції зареєстровано 61 злочин, з них 6 крадіжок, 6 тілесних ушкоджень, 2 пошкодження чужого майна, 8 сварок, 2 ДТП, 2 пожежі.
До дільничного інспектора міліції надійшла заява від 59-річної жінки із села Комінтерн про те, що з її паркану викрадено 16 металевих стовпчиків. У ході розшукових заходів правоохоронці встановили, що злочин скоїв місцевий 29-річний мешканець. Викрадені предмети вилучені й повернуті власниці.

До чергової частини надійшло телефонне повідомлення від 73-річної мешканки одного з сіл району про те, що невідома особа проникла до літньої кухні і викрала звідти чавунну плиту пічного опалення. За даним фактом триває перевірка.
Від мешканки села Ясинуватка надійшло телефонне повідомлення про те, що вночі невідома особа викрала з магазину продукти харчування. Слідчо-оперативна група встановила, що в крамницю злодій проник через вікно, яке вибив металевим ломом. Особу крадія поки що не встановлено. Триває слідство.
Від представника ПАТ «Кіровоградобленерго» отримали повідомлення про те, що невідомі особи розікрали металеві кутники з опор електропередач у селі Червона Кам’янка, і тим самим нанесли шкоду підприємству на суму понад дві тисячі гривень. На місце злочину виїжджала слідчо-оперативна група. Наразі триває перевірка.

До чергової частини надійшло телефонне повідомлення, що неподалік одного з сіл району чути звуки, схожі на постріли. Для з’ясування усіх обставин справи була негайно відправлена слідчо – оперативна група. Неподалік відстійників Олександрійського цукрозаводу працівниками райвідділу була затримана група молодих людей, у яких виявлено та вилучено предмети, схожі на автоматичну зброю та боєприпаси. У процесі попередніх слідчих дій встановлено, що 23-річний олександрієць запропонував своїм двом товаришам 23-х  та 19-ти років випробувати наявну у нього зброю за межами населеного пункту. Вилучені предмети направлено на експертизу, зазначає в.о. начальника  Олександрійського РВ УМВС в області  Антон Кранг.
О. ПЕТРЕНКО. 

Як розносити нове взуття?

Весняне тепло змушує нас подумати про зміну зимового взуття на весняне. Хтось, можливо, придбає нові черевики, і їм наші поради будуть корисними.

Що коли сіяти

Щойно підсохне земля, можна починати готувати грядки до висіву насіння городніх культур. Неперекопані з осені ділянки перекопайте з одночасним внесенням компосту, суперфосфату і попелу.
Строки сівби залежать від вологості й температури грунту та якості насіння. Тому агрономи радять сіяти овочі на городі в такому порядку: у першій половині квітня першими сіють зеленні культури: пекінську капусту, кріп, листову гірчицю, салат, а також редиску, горох, боби. Після них висівають насіння холодостійких культур: моркви, цибулі-чорнушки, петрушки, пастернаку. Вони проростають вже за 3-5 градусів тепла. Повторні посіви салату, кропу, редиски продовжать терміни їх споживання (можна сіяти до 20 червня); пророщену картоплю висаджують, коли грунт прогріється до 6-8 градусів тепла на глибині 10 см. Зазвичай це відбувається у середині квітня. У ці ж терміни можна висівати і насіння помідорів у грунт; буряки, кукурудзу висівають, а цибулю-ріпку висаджують, коли земля прогрівається до 7-10 градусів; теплолюбні огірки, квасоля, кавуни, гарбузи, кукурудза почекають до травня - земля має прогрітися до 11-13 градусів. Якщо вирощена розсада ранньої білоголової і цвітної капусти має 5-6 листків і пройшла загартування, її висаджують наприкінці квітня у відкритий грунт.
Що після чого садити
Багаторічний досвід свідчить, що столові буряки і морква добре ростуть після огірків, капусти, ранньої картоплі, кабачків і патисонів. А огірки краще садити після гороху, квасолі, капусти, помідорів. Капуста добре почувається на грядці, де перед цим вирощували цибулю.
Щоб мати хороші врожаї, бажано кожні три-чотири роки змінювати сорт. Треба також садити нове насіння. Цього правила потрібно обов‘язково дотримуватися, коли висаджуєте насіння, вирощене і зібране самотужки.
Щоб городина добре родила, необхідно дотримуватися послідовності висадки. Приміром, капусту можна повернути на те ж місце через 5-7 років. А помідори, перець, гарбузи і буряки – через 2-4 роки. Для огірків, моркви і цибулі цей термін складає 1-3 роки, для кавунів і динь - 10 років. За цей час зникають хвороби та інфекції, що уражають рослини.
Вибираємо сусідів
Рослини, як і люди, не завжди мирно співіснують зі своїми сусідами. Тому розміщуючи овочеві культури на своєму городі, необхідно враховувати, що, приміром, помідори і картопля потерпають від спільних хвороб і шкідників, тому садити їх треба якомога далі один від одного. А ось поруч із цибулею та часником вони почуватимуться добре. Нормально вживаються вони і з капустою. А огірки просто-таки “плачуть” від цибулі. Бажаний сусід для всіх овочевих культур кріп, бо він приваблює корисних комах, які знищують багатьох шкідників.
Коли зійде?
Найпершим сходить горох – вже через 6 днів після посіву. Ще через день-два – кукурудза, огірки, квасоля, редька. За 10 днів проростають капуста, щавель і буряки. Баклажанів, цибулі, кабачків, моркви та ревеню можна очікувати через 2 тижні. А найдовше вилежуються в землі кріп, петрушка, пастернак та перець - до 16 днів.

Пісня чистого поля, наче доля моя…

 Півтора десятки років в Олександрійському районі проходить фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва «Пісня чистого поля». 

Запрошуємо на День відкритих дверей

З дідів-прадідів славилась земля українська своїми ланами, золотом налитим колоссям, доглянутими тваринами. І завжди із впевненістю можна сказати – Україна – аграрна. У затишному куточку міста, по вулиці Діброви, розташований аграрний технікум зі своєю славною історією. Протягом часу змінювались назви: агрономічний, радгосп-технікум і т.п. Але суть лишалася одна – технікум єдиний в місті та районі готує кадри для сільського господарства.

Педагог, краєзнавець і просто хороша людина

Постійна робота із самоосвіти та самовдосконалення, осучаснення педагогічного процесу, велика самоорганізованість, працелюбність, наполегливість, відповідальність за результати своєї праці – це професійні якості Леоніда Юрійовича Балацького (на фото), вчителя географії та історії Войнівської  ЗОШ І-ІІІ ступенів, який нещодавно відзначив своє 45-річчя. Це активна, життєрадісна людина, яка займається краєзнавчою діяльність, любить туристичні походи, згуртовує біля себе підростаюче покоління, прищеплює дітям любов до рідного краю, бережне ставлення до природи.

Наш скарб у надійних руках

Швидко минає час, змінюється життя, та незмінною залишається дорога, яка вміло з’єднує в єдине вчора, сьогодні й завтра. Дорога, яка веде до школи. Цією дорогою йшли, ніби вчора, ми, колишні випускники Новопразького НВК, здобуваючи ази людської доброти і людяності.  Сьогодні цією дорогою до знань простують наші діти, вона веде їх у майбутнє, яке нам, батькам, дуже хочеться бачити успішним, забезпеченим, щасливим. 

Інна Щербатюк – «Міс освітянка-2015»


Щорічні весняні зльоти молодих вчителів, започатковані видатним педагогом Василем Сухомлинським, для Олександрійщини вже давно стали доброю традицією.  І цьогоріч у рамках зібрання в районному відділі освіти організували традиційний конкурс молодих вчителів - «Педагогічний світанок». Тематично захід присвятили патріотичному  вихованню. І в цьому ключі вчителі-початківці демонструвати свої здібності й перші напрацювання.

Обговорили Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»

Андрій Коломійцев провів робочу нараду щодо обговорення Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», участь у якій взяли депутати районної ради та керівники структурних підрозділів райдержадміністрації.
Розпочинаючи нараду, очільник району наголосив, що на даний час запровадження закону про децентралізацію є досить важливим, адже зміна системи управління та територіального устрою це ще один крок до європейського співтовариства. Тому й злиття територіальних громад проходитиме за певними нормами, вимогами та рівнями, які використовувалися європейськими країнами. Вони чітко прописані у новому Законі.
«Вже зараз ми повинні добре розуміти, які зміни відбудуться на місцях у разі впровадження закону про децентралізацію, знати й розуміти, які переваги це дасть територіальним громадам, і найближчим часом підготувати свої пропозиції щодо їхнього об’єднання», - зазначив голова.
 Вислухавши керівника, своїми думками та баченням щодо забезпечення територіально-адміністративної реформи ділилися учасники наради. Озвучили й обговорювали окремі пропозиції, переваги й суперечливі моменти. Також окремо зупинилися на питанні ефективного використання державних коштів, аналізували стан розвитку територій та соціальної сфери. Наш кор.

Зовсім нелегкі завдання

18 березня у райдержадміністрації відбулася нарада керівників структурних підрозділів і установ адміністрації за участі голови райдержадміністрації Андрія Коломійцева та голови районної ради Михайла Бойко з активом Дівочепільської та Олександрівської сільських рад.
Питання, що розглядалися на цій нараді, як і під час проведення подібних нарад раніше з активами інших сільських рад, стосувалися підсумків виконання бюджетів Дівочепільської і Олександрівської сільрад за 2014 рік та їхніх планів на 2015 рік.
У виступах сільських голів Лариси Кобан та Тамари Ніколенко була відзначена значна кількість позитивних подій, які відбулися минулого року за ініціативи і, в першу чергу, за активного сприяння сільських рад та бізнесових структур. Зокрема, стосовно виховання дітей дошкільного віку, переходу на альтернативні види опалення, матеріальної допомоги біженцям зі сходу України, тощо. Та все ж проблем і завдань по їхньому виконанню, враховуючи невизначеність наповнення бюджетів на 2015 рік, залишається набагато більше. Про це у своїх виступах перед сільськими активами наголосили як А.Коломійцев, так і М.Бойко. Це, насамперед, крайня необхідність і у ремонті доріг, будинків культури, подальшого облаштування дошкільних навчальних закладів, цивільного захисту населення, зменшення криміногенної ситуації на сільській території, наведення порядку в земельних питаннях та багато чого іншого. Загалом усі зійшлися на думці, що у 2015 році на сільські громади чекають зовсім нелегкі випробування.
В. ЮРЧЕНКО.

«Маємо надію, що до нашої думки дослухаються...»

Нагадаємо, що під час сходки у Ясинуватці, яка присвячувалася одному важливому питанню – оптимізації шкіл з малою кількістю учнів, що функціонують у межах однієї території, було прийнято протокольне рішення, яким утворили робочу групу, якій доручили підготувати аналітичну довідку про кількість дітей шкільного і дошкільного віку та загальні переваги Ясинуватської школи. Про переваги своєї школи батьківський актив у складі С. Лебеденко, В. Мовляв, С. Мовляв, О. Назаренко, О. Бабаченко виклав у своєму листі на адресу редакції. Саме на них ми і зупинимося.

питання про об'єднання шкіл вивчатиме районна рада

Про ситуацію, що склалася довкола шкіл, які діють на території Бандурівської сільської ради, ми розповідали читачам у попередньому номері «Сільського вісника». Повертаючись до надрукованого, на наше прохання дану проблему коментує сільський голова Наталія Волинець. 


чому звільняють листонош?

Дізнавшись про скорочення штату, які запланувала «Укрпошта», мешканці села Андріївка вирішили замовити слово за свою листоношу, з тим і звернулися до сільського голови Віктора Близнюка. А він говорить: переймаються сільчани, що у разі «оптимізації», якою нині модно називати планове зменшення кількості працівників у різних галузях, село залишиться без листоноші, роботу якого виконуватиме оператор поштового зв’язку. Та чи впорається він із ширшим колом обов’язків? Адже, крім своїх прямих функцій, одночасно має виконувати  і функції  листоноші, обслуговуючи одразу два села: Андріївку та Степанівку. Сумнівається громада, що чиновники від "Укрпошти" зважатимуть на їхні проблеми. Як не вірять і в те, що з такими цінами на пальне у селах запрацює натуральна пересувна пошта. 

У полі зору влади – села району


Пролетарське та Долинське. Нещодавно голова РДА Андрій Коломійцев та керівник апарату РДА Сергій Макаренко відвідали Пролетарський та Долинський навчально-виховні комплекси. Вони оглянули приміщення для вихованців дошкільних закладів та класні кімнати загальноосвітніх шкіл. Олександр Остапченко, директор Пролетарського навчально-виховного комплексу, поділився спільною болючою проблемою для цих двох населених пунктів - малою кількістю дітей дошкільного та шкільного віку.
Керівник району відвідав також Пролетарський ФАП, в якому їх зустріла завідувач Олександра Багінська та поінформувала про умови медичного обслуговування жителів с.Пролетарське.

До всього – повна готовність

У районі успішно продовжується проведення комплексу весняно-польових робіт. Його перший етап – підживлення озимих вже повністю завершено, як і завершено сівбу ярих культур на зелений корм. Поряд з цим практично всі господарства району ще тиждень тому активно приступили до сівби ярого ячменю на зерно та гороху. Оцінюючи ситуацію, пов’язану з наявністю погожих днів, наші хлібороби розраховують на те, що і ці культури будуть за лічені дні до кінця березня посіяні на всіх запланованих площах. Одними з перших сівбу ярих по суті вже завершили ті, хто першими до цього і приступали. Це ФГ «Олександрівське», ФГ "Південне", СВК ім. Фрунзе.

Довгоочікуване повернення: на Олександрійщині зустріли героїв АТО


 На минулому тижні, коли олександрійці, як зазвичай, зайняті своїми щоденними клопотами, опівдні у центрі міста  сталася небуденна подія – журналісти разом зі школярами, волонтерами і небайдужими жителями району та міста зустрічали героїв АТО.

Поделитесь