понеділок, 11 грудня 2017 р.

Олександрійська галерея мистецтв збирає кошти на опалення


Наприкінці жовтня в Олександрії запрацювала перша міська галерея мистецтв «VashART». «Майже рік у приміщенні тривав ремонт, — ​говорить її засновниця Ірина Кваша. — ​У цю роботу вкладено багато зусиль. Але не все ще завершено. Ми також потребуємо обладнання системи опалення та заміни старих вікон. З цією метою зреалізували цікаву акцію».
Спільно із Світланою Віряскіною, фундаторкою рекламного агентства «Алігатор», місцеві галеристи надрукували благодійний календар (на фото). «Він стане чудовим подарунком до Нового року і Різдва, — ​підкреслює Ірина. — ​Його вже замовляють. Придбати можна у галереї та «Кав’ярні на Соборній». Має формат А3. Вартість попереднього замовлення 250 грн. У продажу - 300 грн.».
За більш детальною інформацією звертайтеся до Ірини Кваші.
Номер її телефону: 099 744 0 712.
Н. Луценко

Працьовиті і талановиті

Сільські мешканці доволі часто у різних справах звертаються до сільської ради. У вирішенні багатьох із них допомагають секретарі. Завжди заклопотані, серед безлічі паперів. Чимось навіть схожі на бухгалтерів. Добре, що нині на підмогу у їхній роботі «прийшли» комп’ютери. Та головного у цих буднях не замінити нічим — ​живе спілкування з різними категоріями людей. Хтось приходить у справах, хтось погомоніти, а хтось й поскаржитися. Усім не поясниш, що за день треба купу роботи зробити: це реєстрація, звіти, довідки, протоколи, акти тощо. Робота секретаря сільської ради дуже відповідальна, бо ж тут треба і в документах знатись, і людяним бути. 
Людмила Киричата
Вмінням зрозуміти, пояснити, запевнити, порадити та розрадити вирізняються і секретарі сільських рад району. Серед них: Людмила Киричата із Добронадіївської сільської ради, Тамара Котляр із Бандурівської, Олена Попадін із Недогарської, які працюють у місцевому самоврядуванні вже понад десять років. Але у переддень їхнього професійного свята ми вирішили відійти від усталених норм і поговорили з ними не про роботу, а про їхні вподобання, їхнє хобі. Адже здебільшого у сільських жінок просто на це не вистачає часу.
Людмила Киричата, майстриня вишивки, найплодотворнішою у своїй творчості вважає зиму, коли не треба на городі поратися. За допомогою голки й різних ниток вона перетворює просту тканину на справжній витвір мистецтва… З добрим настроєм, любов’ю і натхненням вишиває гарні вишиванки, чудові, мов живі, картини, барвисті весільні та обрядові рушники, серветки, ікони. Каже, пробувала вишивати ще коли навчалася у технікумі, а потім була велика перерва. І ось вже більше п’яти років її роботи радують очі не лише рідних і друзів, а й зовсім чужих людей. Вони вирізняються витонченістю, чудовим підбором кольорів. Хрестик за хрестиком заповнює майстриня полотно різними узорами. Від вишивання не стомлюється, така творча праця додає їй сили, лікує, надихає на життя. Але слід додати, що її творчість різностороння, бо оволоділа ще й методикою виготовлення виробів із бісеру, захоплюється намистом, яке комбінує на власне вподобання.

Суть місцевого самоврядування - покращення життя мешканців своїх територій

Так вважає депутат Кіровоградської обласної ради Ірина Чемерис. Напередодні свята - Дня місцевого самоврядування я зустрілася з нею, щоб поставити кілька запитань.
— Ірино Анатоліївно, наближається дата, до якої Ви теж причетні - День місцевого самоврядування. Цікаво дізнатися, що думаєте Ви з приводу ефективності народовладдя в Україні?
— Чесно скажу, що за два роки депутатства моє бачення самоврядування дещо змінилося. Воно стало більш реальним і пов’язане передусім з реформою децентралізації. Для мене очевидно, що її ключове завдання- створення потужних, економічно сильних громад. За два роки реформи з`явилися самодостатні громади, які задовольняють очікування своїх мешканців. І це означає, що принцип народовладдя збережено. Можна довго аналізувати історію їхнього успіху, але головне, що допомогло їхньому розвитку- це наявність ресурсів та вдале керівництво. В успішних громадах до влади прийшли люди, які не тільки були успішними бізнесменами чи управлінцями, а в яких були ідеї, проекти, бачення, як заробити кошти для громади.
Повірте, що витрачати кошти на ремонти доріг, комунальних закладів чи будівництво зможе кожен, а от зробити свою територію інвестиційно привабливою, відкрити нове виробництво, на жаль, можуть одиниці.

Яким був 2017-й і чого очікувати від нового року, розповідають очільники сільських громад

7 грудня в Україні відзначається День місцевого самоврядування. Напередодні свята наш кореспондент поспілкувався з сільськими та селищними головами. І поцікавився тим, яким для них видався поточний рік та чого очікують від нового?
Оксана Клочко, Протопопівський сільський голова
Для мене рік був важким. Чому? Мали розрахувати кошти на утримання усіх закладів соцсфери. Щоб кожному вистачило. А їх у нас - чимала кількість. Чи не найбільша у районі. Це два дитячих садки, два будинки культури, сільська рада та пожежна частина. Загальний штат - 54 особи. Найбільше коштів спрямували на ремонт доріг, займалися благоустроєм та вирішували інші потреби. Але оскільки бюджет обмежений, вирішити всі питання не завжди під силу. 
Сподіваємося, що з наступного року увійдемо до складу новоствореної ОТГ. Покладаємо на те великі надії. Є велика вірогідність, що землі, які знаходяться за межами населених пунктів, перейдуть у розпорядження об’єднаних громад. На місцях також лишатимуться податки. Тому дуже позитивно налаштовані до процесу злиття сусідніх сільрад. 

середа, 6 грудня 2017 р.

Новопразьці підтримали ідею об’єднання



Минулої суботи у Новій Празі відбулися громадські слухання. Стосувалися вони створення об’єднаної ОТГ. Зустрічі з активістами селища були організовані у двох будинках культури та музичній школі. На заході побували й наші журналісти.
Розповідаючи про перспективи злиття сільських громад, очільниця Нової Праги Ольга Горбенко зазначила, що найкращим варіантом для селища є приєднання до нього Шарівської сільської ради Олександрійського району, Пантазіївської — ​Знам’янського, Митрофанівської — ​Новгородківського та Петрокорбівської — ​Новгородківського району. Центром громади запропонувала Нову Прагу. Мешканці селища майже одноголосно підтримували її пропозицію. І активно цікавилися тим, що очікує на їхню переформатовану громаду у майбутньому. Компетентні відповіді на запитання отримували від Олега Яременка, директора Центру розвитку місцевого самоврядування з Кропивницького. На захід він завітав на запрошення Ольги Горбенко. Читайте далі окремі з них.

Поделитесь